Дослідження показують, що зменшення забруднення повітря може сприяти збільшенню важкої бактеріальної інфекції: хвороби легіонерів. Це респіраторне захворювання, смертність від якого становить 10–25%, викликається вдиханням бактерій легіонели. Бактерії живуть у воді, і спалахи пов'язують із джерелами води, такими як градирні, які охолоджують внутрішні приміщення, розсіюючи тепло в атмосферу у вигляді крапель води та пари.
Інші джерела включають неналежним чином обслуговувані громадські фонтани, гідромасажні ванни, льодогенератори, домашні зволожувачі повітря та душові. Глобальне зростання захворюваності на хворобу легіонерів з 2000 року спантеличило експертів. У Сполучених Штатах кількість зареєстрованих випадків хвороби легіонерів зросла з 1100 випадків у 2000 році до майже 10 000 випадків у 2018 році. Минулого року спалах хвороби було зареєстровано в сусідній Польщі. Фанцюнь Ю, Аршад Арджунан Наїр та його колеги пов'язують це збільшення зі зниженням забруднення повітря діоксидом сірки (SO2).
Краплі води, що переносяться повітрям, що несуть бактерії легіонели, поглинають SO2 з навколишнього повітря, що може зробити краплю води кислою і негостинною для бактерій, коли рівень SO2 високий.
У міру того, як забруднення SO2 знижувалося по всій країні, бактерії довше жили в повітряно-крапельних шляхах, збільшуючи шанси на те, що життєздатні бактерії можуть опинитися в легенях людини. На думку авторів, зменшення забруднення SO2 має багато добре встановлених переваг для здоров'я, і його не слід заохочувати, але чиновники охорони здоров'я та клініцисти повинні знати про потенційно підвищений ризик хвороби легіонерів.
Легіонельо́з — гостре сапронозне інфекційне захворювання, яке спричинює переважно бактерія Legionella pneumophila, рідше інші легіонели. Характеризується поліморфізмом клінічних симптомів із переважним ураженням дихальної системи, перебігає у двох клінічних формах — хвороба легіонерів та гарячка Понтіак.
Згідно з даними ВООЗ, найбільш поширеною формою передачі є вдихання інфікованих водяних бризок. Хвороба має летальність - 5-10%.
Відкриття і вивчення хвороби легіонерів до того невідомої — пов'язано з конгресом організації «Американський легіон», який відбувся 1976 року, звідси й назва легіонельоз. Пізніше, 1977 року американський мікробіолог Джозеф Макдед виділив раніше невідому грамнегативну паличку, яку віднесли до роду Legionella. Легіонельоз хоча й спостерігають повсюдно, але його вважають хворобою розвинених країн, де існують широкі можливості реалізації аерогенного зараження (кондиціонери, вентиляційні системи, сучасні душові обладнання тощо). Бактерії легіонельозу зазвичай зустрічаються у вологому ґрунті та воді. Для здорових людей це захворювання не є небезпечним. Вони можуть заразитися навіть не підозрюючи про це. Важливо, що бактерія не передається людині від людини.
Симптоматика легіонельозу залежить від його форми. В цілому клініцисти виділяють такі ознаки розвитку інфекційного процесу: тривала діарея; болі в животі; біль у м'язах і суглобах; сильні головні болі; пропадає апетит; з'являється слабкість; підвищується температура до 39-40 °С; з'являється жовтушність шкіри; підвищене потовиділення. Часто під час хвороби легіонерів проявляються ознаки важкої інтоксикації.
На щастя, легіонельоз лікується – антибіотиками за призначенням лікаря, антибіотикотерапія повинна тривати (залежно від антибіотику та клінічного стану) 10–14 днів.
За матеріалами: SciTechDaily
