2019 – 2022
Діяльність Асоціації в мирний час охоплює декілька сфер
Робота в воєнний час з 24-го лютого 2022р. по сьогодні
З початку агресії та нападу Російської Федерації на Україну, як і кожен українець, Українська Асоціація Лікарів Амбулаторної Медицини змінила основний напрямок діяльності та спрямувала свою роботу на підтримку та допомогу постраждалим громадянам України під час воєнних дій.
СКЛАД АСОЦІАЦІЇ
Голова Благодійного Фонду Амбулаторної Медицини України в Європейському Союзі
Керівник проєктів: «Біостратегії», «МедАккаунт», «МедАсистент», «Робота СОЗ»
Лікар-педіатр
Напрями наукової діяльності: педіатрія, дитяча пульмонологія, алергологія та імунологія
Лікарі без кордонів - Бельгія, Донецьк.
Надання медичної допомоги населенню в сфері фтизіатрії.
Уповноважена особа за участь та сприяння підготовці і проведенню атестації працівників охорони здоров’я.
ОПІКУНСЬКА РАДА АСОЦІАЦІЇ
Автор 862 наукових робіт, серед яких 38 монографій, співредактор та співавтор Національного підручника з педіатрії, співавтор підручника «Неонатологія», 15 навчальних посібників, 7 навчально-методичних посібників, 449 статей у фахових, наукометричних виданнях, 4 патентів на винахід, 2 патентів на корисну модель, 4 нововведень. Олександр Євгенійович Абатуров у 1973 р. вступив до Дніпропетровського медичного інституту, який закінчив за фахом «Педіатрія». Після закінчення медичного інституту працював лікарем-педіатром у м. Оріхів, Запорізької області. З 1981 р. завідував педіатричним відділенням обласної дитячої лікарні м. Дніпропетровська. З 1985 р. працює у Дніпропетровській медичній академії. У 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, пізніше у 1996 році захистив докторську. З 1993 - завідувач кафедри факультетської педіатрії Дніпропетровської медичної академії. У 2001 році присвоєно вчене звання професора. З 2008 р. по теперішній час є завідувачем кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету. Під науковим консультуванням та керівництвом професора О. Є. Абатурова підготовлено 3 докторів та 7 кандидатів медичних наук, 1 доктор філософії, виконується 2 дисертації на здобуття ступеня доктора медичних наук та 2 дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.
Автор понад 20 наукових праць в Україні та за кордоном з проблем ожиріння, печінкової енцепалопотії, жирової неалкогольної та алкогольної хвороби печінки, патології підшлункової залози, печінки, жовчовивідних шляхів, лікування дисбіозу кишечника. В 1991 році закінчила Київський медичний інститут за спеціальністю “Лікувальна справа”. З 1991 по 1993 рік проходила підготовку в клінічній ординатурі при Українському науковому центрі радіаційної медицини АМН України та закінчила повний курс за спеціальністю “Гастроентерологія”. У 1998 році пройшла атестацію при МОЗ України, була присвоєна кваліфікація лікаря гастроентеролога першої категорії. У 2007 році пройшла курси стажування з гастроентерології при НМАПО імені П.Л.Шупіка за фахом “Гастроентерологія” та підтвердила звання лікаря спеціаліста за спеціальністю “Гастроентерологія”. Переатестація при Головному управлінні охорони здоров’я м.Києва, присвоєна вища кваліфікаційна категорія лікаря гастроентеролога. У 2012 році переатестація при Головному управлінні охорони здоров’я м.Києва та підтвердження вищої кваліфікаційної категорії за фахом “Гастроентерологія”.
Автор 145 друкованих праць. Відповідальний виконавець 5 міжнародних багатоцентрових рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних досліджень з педіатрії. У 1990 році закінчила педіатричний факультет Дніпропетровського медичного інституту. З 1990 до 1994 року проходила інтернатуру на базі Обласної дитячої клінічної лікарні м. Дніпропетровська. У 1994 - 1995 рр. проходила навчання у магістратурі, з 1995 до 1998 р. - в аспірантурі на кафедрі госпітальної педіатрії №1, де з 1999 року і дотепер працює. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію. З 2010 року - доцент кафедри госпітальної педіатрії №1 (нині-кафедра педіатрії 2).
Автор більше 300 наукових праць; в співавторстві - 2 монографії, 2 патенти, 6 методичних посібників, 2 нововведення МОЗ України, 6 інформаційних листів. Закінчила ДМІ з відзнакою у 1991 році. 1991- 1995 рр. – клінічний ординатор кафедри пропедевтики дитячих хвороб ДМА. З 1995 року - асистент кафедри факультетської педіатрії ДМА. У 2003 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Обґрунтування диференційованної імунореабілітації дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні інфекції». У 2013 році захистила докторську дисертацію на тему «Основні механізми формування адаптаційних можливостей та підходи до корекції їх порушень у дітей-вихованців дитячих будинків». 2003 - 2013 рр. секретар предметної комісії з Педіатрії ДЗ ДМА МОЗ України, секретар проблемної комісії «Здоров’я матері та дитини» ДЗ ДМА МОЗ України. 2006 - 2013 рр. – відповідальний секретар ДЕК ІІ медичного факультету ДЗ ДМА МОЗ України. З вересня 2014 р. – завідувач кафедри сімейної медицини ДЗ ДМА МОЗ України.
Є спів-автором багатьох робіт, вивчає питання профілактики, діагностики та лікування захворювань, у дітей, нефрологічні та гастроентерологічні хвороби, бронхолегеневі патології у дітей раннього віку та підлітків, генетичні механізми розвитку алергічних захворювань. У 1978 році закінчила Полтавський медичний стоматологічний інститут. Працювала лікарем-педіатром. З 1982 працювала в Українській медичній стоматологічній академії (Полтава). 2001 року отримала звання Доктора медичних наук. З 2002 отримує звання професора та є завідувач кафедри педіатрії № 2. Наукова діяльність кафедри орієнтована на дослідження клініко-імунологічних та генетичних особливостей розвитку бронхіальної астми, вторинного пієлонефриту, гепатитів та ожиріння у дітей.
Наук. дослідження: «Оптимізація лікування судин. ускладнень цукр. діабету у дітей», «Діагностика, прогнозування та терапія серц.-судин. порушень у дітей з хроніч. бронхолеген. Патологією», співавтор низки навч.-метод. посібників, зокрема «Пульмонологія дитячого віку» (2010), «Кардіологія дитячого віку» (2012). У 1987 закінчив Запорізький Медичний Інститут. Від 2003 року - завідуючий кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб. У 2004 році отримує звання доктора медичних наук, згодом у 2007 році отримує звання професора. Є куратором КНП "Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня", де також виконує консультативну роботу у відділенні пат. новонароджених та недоношених дітей, педіатричному відділенні дітей грудного віку, гематологічному відділенні, кардіоревматологічному відділенні, педіатричному відділенні, відділенні анестезіології. Консультує на базі Університетської клініки ЗДМУ.
Автор 500 наукових праць, в тому числі 9 монографій, 10 навчальних посібників та 57 винаходів. Під його керівництвом захищені 2 докторських і 15 кандидатських дисертацій. Автор національної програми України з ендопротезування тазостегнового суглобу та оригінальних розробок принципово нових систем ендопротезів тазостегнового, плечового, гомілковостопного суглобів, а також суглобів кисті та стопи. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут, проходив спеціалізацію за спеціальністю «Травматологія та ортопедія». У 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Множинні переломи, переломовивих плеснових кісток та їх лікування», у 1991 році — докторську на тему: «Хірургічне лікування застарілих пошкоджень гомілковостопного суглоба». З 1991 року завідує кафедрою ортопедії та травматології Дніпропетровської державної медичної академії. У 1992 році йому надано вчене звання професора.
Автор понад 270 наукових праць у галузі інфектології, гепатології, імунології, у тому числі 11 винаходів та патентів, 3 національних підручників, 6 монографій. Закінчив у 1990 році з відзнакою Луганський державний медичний університет за спеціальністю «Лікар-лікувальник». 1991 року захистив кандидатську, 2006 року докторську дисертацію, присвячену діагностиці та лікуванню хронічних вірусних гепатитів. Пройшов шлях від асистента, доцента, професора до завідувача кафедри. З 1998 до 2002 року був стипендіатом Кабінету Міністрів України. Упродовж 15 років керував обласним гепатологічним центром. Має почесне звання «Відмінник освіти України». Вчене звання професора кафедри внутрішніх хвороб та ендокринології було присвоєне у 2011 році. В 2016 році присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Протягом 30 років був керівником студентського наукового товариства ДЗ «Луганський державний медичний університет», організатором Малої Медичної академії. Зараз виконує обов’язки завідувача відділу наукової роботи студентів Науково-дослідної частини НМУ імені О. О. Богомольця. Вільно володіє англійською мовою, викладає іноземним студентам.
ОПІКУНСЬКА РАДА АСОЦІАЦІЇ
БАКА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНАДоктор медичних наук, професор, лікар вищої категорії, заслужений лікар України, завідувач гастроентерологічного відділення. Місце роботи: Клініка Образцова - медичний центр, М. Київ, вул. Касияна, 2/1
Автор понад 20 наукових праць в Україні та за кордоном з проблем ожиріння, печінкової енцепалопотії, жирової неалкогольної та алкогольної хвороби печінки, патології підшлункової залози, печінки, жовчовивідних шляхів, лікування дисбіозу кишечника.
В 1991 році закінчила Київський медичний інститут за спеціальністю “Лікувальна справа”. З 1991 по 1993 рік проходила підготовку в клінічній ординатурі при Українському науковому центрі радіаційної медицини АМН України та закінчила повний курс за спеціальністю “Гастроентерологія”. У 1998 році пройшла атестацію при МОЗ України, була присвоєна кваліфікація лікаря гастроентеролога першої категорії. У 2007 році пройшла курси стажування з гастроентерології при НМАПО імені П.Л.Шупіка за фахом “Гастроентерологія” та підтвердила звання лікаря спеціаліста за спеціальністю “Гастроентерологія”. Переатестація при Головному управлінні охорони здоров’я м.Києва, присвоєна вища кваліфікаційна категорія лікаря гастроентеролога. У 2012 році переатестація при Головному управлінні охорони здоров’я м.Києва та підтвердження вищої кваліфікаційної категорії за фахом “Гастроентерологія”.
ВИСОЧИНА ІРИНА ЛЕОНІДІВНАДоктор медичних наук, професор, лікар-педіатр вищої категорії, лікар загальної практики - сімейної медицини вищої категорії, завідувач кафедри сімейної медицини, друга вища освіта, спеціалізація з «Психології». Місце роботи: Дніпровський Державний Медичний Університет, Кафедра сімейної медицини, м. Дніпро, вул. Бардіна, 1
Автор більше 300 наукових праць; в співавторстві - 2 монографії, 2 патенти, 6 методичних посібників, 2 нововведення МОЗ України, 6 інформаційних листів.
Закінчила ДМІ з відзнакою у 1991 році. 1991- 1995 рр. – клінічний ординатор кафедри пропедевтики дитячих хвороб ДМА. З 1995 року - асистент кафедри факультетської педіатрії ДМА. У 2003 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Обґрунтування диференційованної імунореабілітації дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні інфекції». У 2013 році захистила докторську дисертацію на тему «Основні механізми формування адаптаційних можливостей та підходи до корекції їх порушень у дітей-вихованців дитячих будинків». 2003 - 2013 рр. секретар предметної комісії з Педіатрії ДЗ ДМА МОЗ України, секретар проблемної комісії «Здоров’я матері та дитини» ДЗ ДМА МОЗ України. 2006 - 2013 рр. – відповідальний секретар ДЕК ІІ медичного факультету ДЗ ДМА МОЗ України. З вересня 2014 р. – завідувач кафедри сімейної медицини ДЗ ДМА МОЗ України.
ЛОСКУТОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНІЙОВИЧАкадемік НАМНУ, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри травматології та ортопедії, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, член Ради професорів лікарні ім. І.І. Мечникова. Місце роботи:Дніпровський Державний Медичний Університет, Кафедра травматології та ортопедії, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 9
Автор 500 наукових праць, в тому числі 9 монографій, 10 навчальних посібників та 57 винаходів. Під його керівництвом захищені 2 докторських і 15 кандидатських дисертацій. Автор національної програми України з ендопротезування тазостегнового суглобу та оригінальних розробок принципово нових систем ендопротезів тазостегнового, плечового, гомілковостопного суглобів, а також суглобів кисті та стопи.
Закінчив Дніпропетровський медичний інститут, проходив спеціалізацію за спеціальністю «Травматологія та ортопедія». У 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Множинні переломи, переломовивих плеснових кісток та їх лікування», у 1991 році — докторську на тему: «Хірургічне лікування застарілих пошкоджень гомілковостопного суглоба». З 1991 року завідує кафедрою ортопедії та травматології Дніпропетровської державної медичної академії. У 1992 році йому надано вчене звання професора.
ПІНСЬКИЙ ЛЕОНІД ЛЕОНІДОВИЧДоктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, лікар найвищої категорії. Місце роботи: Лаборатория Др. Рёдгера, MDI, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13.
Професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації та кафедри інфекційних хвороб факультету післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Автор понад 270 наукових праць у галузі інфектології, гепатології, імунології, у тому числі 11 винаходів та патентів, 3 національних підручників, 6 монографій.
Закінчив у 1990 році з відзнакою Луганський державний медичний університет за спеціальністю «Лікар-лікувальник». 1991 року захистив кандидатську, 2006 року докторську дисертацію, присвячену діагностиці та лікуванню хронічних вірусних гепатитів. Пройшов шлях від асистента, доцента, професора до завідувача кафедри. З 1998 до 2002 року був стипендіатом Кабінету Міністрів України. Упродовж 15 років керував обласним гепатологічним центром. Має почесне звання «Відмінник освіти України». Вчене звання професора кафедри внутрішніх хвороб та ендокринології було присвоєне у 2011 році. В 2016 році присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Протягом 30 років був керівником студентського наукового товариства ДЗ «Луганський державний медичний університет», організатором Малої Медичної академії. Зараз виконує обов’язки завідувача відділу наукової роботи студентів Науково-дослідної частини НМУ імені О. О. Богомольця. Вільно володіє англійською мовою, викладає іноземним студентам.
КРЮЧКО ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНАДоктор медичних наук, професор, лікар-педіат, Завідувач кафедри педіатрії №2 Місце роботи: Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Полтава, вул. Шевченка, 34
Є спів-автором багатьох робіт, вивчає питання профілактики, діагностики та лікування захворювань, у дітей, нефрологічні та гастроентерологічні хвороби, бронхолегеневі патології у дітей раннього віку та підлітків, генетичні механізми розвитку алергічних захворювань.
У 1978 році закінчила Полтавський медичний стоматологічний інститут. Працювала лікарем-педіатром. З 1982 працювала в Українській медичній стоматологічній академії (Полтава). 2001 року отримала звання Доктора медичних наук. З 2002 отримує звання професора та є завідувач кафедри педіатрії № 2. Наукова діяльність кафедри орієнтована на дослідження клініко-імунологічних та генетичних особливостей розвитку бронхіальної астми, вторинного пієлонефриту, гепатитів та ожиріння у дітей.
ЛЕЖЕНКО ГЕННАДІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧЗавідувач кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, доктор медичних наук, професор, член Асоціації педіатрів України, голова Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів Запорізької області Місце роботи: «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 83
Наук. дослідження: «Оптимізація лікування судин. ускладнень цукр. діабету у дітей», «Діагностика, прогнозування та терапія серц.-судин. порушень у дітей з хроніч. бронхолеген. Патологією», співавтор низки навч.-метод. посібників, зокрема «Пульмонологія дитячого віку» (2010), «Кардіологія дитячого віку» (2012).
У 1987 закінчив Запорізький Медичний Інститут. Від 2003 року - завідуючий кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб. У 2004 році отримує звання доктора медичних наук, згодом у 2007 році отримує звання професора. Є куратором КНП "Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня", де також виконує консультативну роботу у відділенні пат. новонароджених та недоношених дітей, педіатричному відділенні дітей грудного віку, гематологічному відділенні, кардіоревматологічному відділенні, педіатричному відділенні, відділенні анестезіології. Консультує на базі Університетської клініки ЗДМУ.
АБАТУРОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧЗавідувач кафедри факультетської педіатрії та медичної генетики Дніпропетровської медичної академії, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Місце роботи: ДДМУ, Кафедра Педіатрії 1 та медичної генетики, м. Дніпро, просп. Мануйловский, 29А
Автор 862 наукових робіт, серед яких 38 монографій, співредактор та співавтор Національного підручника з педіатрії, співавтор підручника «Неонатологія», 15 навчальних посібників, 7 навчально-методичних посібників, 449 статей у фахових, наукометричних виданнях, 4 патентів на винахід, 2 патентів на корисну модель, 4 нововведень.
Олександр Євгенійович Абатуров у 1973 р. вступив до Дніпропетровського медичного інституту, який закінчив за фахом «Педіатрія». Після закінчення медичного інституту працював лікарем-педіатром у м. Оріхів, Запорізької області. З 1981 р. завідував педіатричним відділенням обласної дитячої лікарні м. Дніпропетровська. З 1985 р. працює у Дніпропетровській медичній академії. У 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, пізніше у 1996 році захистив докторську. З 1993 - завідувач кафедри факультетської педіатрії Дніпропетровської медичної академії. У 2001 році присвоєно вчене звання професора. З 2008 р. по теперішній час є завідувачем кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету. Під науковим консультуванням та керівництвом професора О. Є. Абатурова підготовлено 3 докторів та 7 кандидатів медичних наук, 1 доктор філософії, виконується 2 дисертації на здобуття ступеня доктора медичних наук та 2 дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.
ВАКУЛЕНКО ЛЮДМИЛА ІВАНІВНАДоктор медичних наук, професор, педіатр вищої категорії, дитячий нефролог вищої категорії. Місце роботи: ДДМУ, Кафедра Педіатрії 2, м. Дніпро, вул. Космічна, 13
Автор 145 друкованих праць. Відповідальний виконавець 5 міжнародних багатоцентрових рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних досліджень з педіатрії.
У 1990 році закінчила педіатричний факультет Дніпропетровського медичного інституту. З 1990 до 1994 року проходила інтернатуру на базі Обласної дитячої клінічної лікарні м. Дніпропетровська. У 1994 - 1995 рр. проходила навчання у магістратурі, з 1995 до 1998 р. - в аспірантурі на кафедрі госпітальної педіатрії №1, де з 1999 року і дотепер працює. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію. З 2010 року - доцент кафедри госпітальної педіатрії №1 (нині-кафедра педіатрії 2).
