Новини

В інтерв’ю Британському медичному журналу українські лікарі розповіли, з чим стикаються сьогодні і що саме викликає занепокоєння.

По-перше, війна дійсно змінила медицину. Тепер більшість пацієнтів має вибухові, уламкові поранення, складні переломи та опіки з пошкодженням м’яких тканин. Звісно, такі рани не можуть буди стерильними, проте дві третини пацієнтів на момент ушпиталення вже мають мультирезистентні штами бактерій. Так сталось і з юною дівчиною, яку лікували від проникаючих уламкових поранень тазу та м’яких тканин стегна. Проте, мультирезистентна Klebsiella pneumoniae, яку висіяли з ран не дала лікарям і шансу – тривала боротьба з сепсисом, яку дівчина, нажаль, програла. Її життя забрали не рани, а стійка до ліків бактерія. Інфекція, яка вбила Ану, була стійка до всіх антибіотиків, які були в лікарні, включаючи іміпенему і меропенему, які часто розглядаються як останній засіб для найстійкіших бактерій.
На лінії фронту для порятунку життя найбільшу цінність має час, бо часто, пацієнт потрапляє до лікарні вже з сепсисом, який призводить до поліорганної недостатності і смерті. До того ж, варто розуміти, що транспортування поранених не відбувається в стерильним транспортом, як би нам того не хотілось.
Ще одна проблема – міграція населення зі сходу і півдня в центр і на захід країни призвели до поширення бактеріальної флори між регіонами.
Історично – Україна давно робила спроби взяти під контроль питання антибіотикорезистентності, так з серпня 2022 року придбати їх можна тальки за призначенням лікаря. У лікарнях рани посівають і перевіряють, щоб визначити, які антибіотики можуть протистояти інфекції, але це може зайняти час, оскільки зразки потрібно транспортувати до лабораторій у великих спеціалізованих лікарнях у містах. Лікарі часто користуються своїм професійним судженням, обираючи антибіотик під рукою в надії, що він спрацює, оскільки вони чекають результатів лабораторних досліджень.
Ми не можемо зупинити зростання стійких до ліків інфекцій, але ми можемо вчасно зменшити співвідношення поранених і хворих на сепсис
На його думку слід використовувати антибіотикопрофілактику для всіх пацієнтів із серйозними відкритими ранами, і каже, що їх слід вводити протягом години після серйозних травм. Тактичні рекомендації щодо надання допомоги пораненим у бойових діях встановлюють застосування антибіотиків після важкої травми як стандартний протокол. Але багато медиків на передовій їх не вводять. Це, звісно, порочне коло. З довготермінової точки зору, лікарі, компенсуючи повільний час лабораторних тестів антибіотиками широкого спектру дії, спричиняють цикл зворотного зв’язку, у якому стійкі бактерії виживають і далі колонізуються, внаслідок чого ці препарати першого ряду стають менш ефективними. Це також стосується використання антибіотикопрофілактичних засобів, запропонованих для бойових травм — профілактика може врятувати життя сьогодні і забрати їх завтра.
Сергій Тарнопольський, лікар-хірург гнійно-септичного центру лікарні імені Мечникова констатує, що такі рани, забруднені і з некрозом м’яких тканин і кісок – ідеальне середовище для розвитку внутрішньолікарніних інфекцій.
Стійкі до ліків бактерії є великою проблемою не лише в українських системах охорони здоров’я.

Це буде проблемою для Європи — Україна вже є джерелом багатьох резистентних штамів. Ми повинні разом знайти шлях, щоб врятувати життя в Україні та Європі.
За матеріалами: The BMJ
0

aam.com.ua

Developer