Антидепресанти є найпопулярнішою групою препаратів, що призначаються в світі. Починаючи з 1990х років кожному шостому дорослому і 2% підлітків Англії їх було призначено. Сьогодні мільйони людей у світі їх регулярно приймають.
Кілька місяців тому, в липні, професорка Університетського коледжу Лондона Джоанна Монкріфф опублікувала
результати дослідження, в якому спростовувала зв’язок між рівнем серотоніну та депресією.
Гіпотеза про серотонін виникла на основі даних посмертних зразків мозку та крові, які припускали, що дефіцит серотоніну може бути пов’язаний з депресією. Теорія надає вірогідний біологічний механізм ефективності основного класу антидепресантів, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), і тому цю хімічну речовину мозку іноді називають «гормоном щастя».
Проте ще немає переконливих доказів того, що аномалії серотоніну є основною причиною депресії, і вирішення цього питання розглядається як вирішальне для забезпечення кращого лікування.
Днями вчені Імперського коледжу та Королівського коледжу Лондона оприлюднили результати власних досліджень.
У дослідженні брали участь сімнадцять пацієнтів із великим депресивним розладом або депресією, пов’язаною з хворобою Паркінсона, і 20 здорових добровольців. Учасникам зробили ПЕТ-сканування, яке використовує радіоактивний індикатор, щоб визначити, скільки серотоніну зв’язується з певними рецепторами в мозку. Потім їм дали дозу амфетаміну, який стимулює вивільнення серотоніну, і знову сканували. Дослідники експериментально виявили, що у пацієнтів із депресією спостерігається знижена реакція серотоніну. Отримані дані допоможуть зрозуміти, чому для 10-30% пацієнтів СІЗЗС не є ефективними.
Думки експертів розділились. Дехто вважає дослідження такими, що підтверджують серотонінову теорію виникнення депресії, дехто - що це одна з причин, дехто взагалі вважає дослідження статистично недостовірними. Авторка першого дослідження, Джоанна Монкріфф заявила, що отримані результати не змусять її переглянути свої погляди.
За матеріалами: The Guardian
0
