Найбільше у світі дослідження дитячої травми в мозку показало, як вона впливає на розвиток і перебудовує життєво важливі шляхи.
Дослідження Університету Ессекса (Великобританія), проведене під керівництвом доктора Меган Клабунде з факультету психології, виявило збій у нейронних мережах, які беруть участь у самофокусуванні та вирішенні проблем. Це означає, що діти віком до 18 років, які зазнали насильства, швидше за все, матимуть проблеми з емоціями, емпатією та розумінням свого тіла.
Також можуть виникнути труднощі в школі, викликані пам'яттю, важкими розумовими завданнями, прийняттям рішень. Передові дослідження доктора Клабунде використовували штучний інтелект для повторного вивчення сотень сканувань мозку та виявлення закономірностей. Є надія, що дослідження допоможе розробити нові методи лікування дітей, які зазнали жорстокого поводження. Це може означати, що терапевти зосереджуються на техніках, які перебудовують ці центри та перебудовують їхнє відчуття себе.
«В даний час науково обґрунтовані методи лікування дитячої травми в першу чергу зосереджені на усуненні страхітливих думок і уникненні тригерів травми. Це дуже важлива частина лікування травми. Однак наше дослідження показало, що ми лікуємо лише одну частину проблеми. Навіть коли дитина, яка пережила травму, не думає про свій травматичний досвід, її мозок намагається обробити свої відчуття в тілі. Це впливає на те, як людина думає і відчуває свій «внутрішній світ», а також впливає на її здатність співпереживати і формувати відносини.»
Доктор Клабунде розглянув 14 досліджень за участю понад 580 дітей для дослідження, опублікованого в Biological Psychiatry, Cognitive Neuroscience and Neuroimaging. У статті повторно розглянуто функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ). Ця процедура виділяє кровотік в різних центрах, проявляючи неврологічну активність. Дослідження виявило помітну різницю між різними дялнками мозку: режимом за замовчуванням, або дефолтний режим, у травмованих дітей (DMN) і центральними виконавчими мережами (CEN) – двома великомасштабними системами мозку. Дефолтний режим і задня острівцева кора впливають на те, як люди відчувають своє тіло, своє самовідчуття та свої внутрішні рефлексії.
Нові дослідження показують, що дефолтний режим відіграє важливу роль у більшості проблем із психічним здоров'ям, і на нього може впливати переживання дитячої травми. CEN також більш активна, ніж у здорових дітей, а це означає, що діти з історією травми схильні роздумувати та переживати жахливий досвід, коли зі зони активуються.
Доктор Клабунде сподівається, що це дослідження стане трампліном, щоб дізнатися більше про те, як травма впливає на розум, що розвивається.
«Результати досліджень нашого мозку вказують на те, що методи лікування дитячих травм, схоже, не містять важливої частини головоломки. Окрім запобігання уникненню страшних ситуацій та звернення до своїх думок, терапія травми у дітей також повинна стосуватися того, як травма впливає на тіло, самовідчуття, емоційну/емпатичну обробку та стосунки. Це важливо зробити, оскільки неліковані симптоми, ймовірно, сприятимуть іншим проблемам зі здоров'ям та психічним здоров'ям протягом усього життя»
За матеріалами: SciTechDaily
