Більше десяти років тому дитина з Міссісіпі, яка отримала позитивний результат тесту на ВІЛ при народженні, майже відразу почала отримувати антиретровірусну терапію (АРТ). Коли педіатр побачив дівчинку незадовго до її другого дня народження, вона припинила приймати препарати, але, як не дивно, у стандартних тестах не виявили вірусу. Так звана «Міссісіпська дитина» стала міжнародною новиною про потенційну стратегію лікування ВІЛ-інфекції.
Педіатр Дебора Персо з Дитячого центру Джона Хопкінса очолила команду, яка повідомила про випадок немовляти в Міссісіпі. На вчорашній зустрічі вона розповіла про подібний успіх ще з чотирма дітьми. Ніхто не стверджує, що діти вилікувалися, як і дитина з Міссісіпі, як виявилося. Але це відкриття вселяє надію на те, що деякі діти, які народилися з вірусом, можуть отримати користь від цього підходу, і що ретельне вивчення їх крові з часом може стати основою для стратегій лікування як для дітей старшого віку, так і для дорослих.
Персо розповіла, як її команда спостерігала за 54 інфікованими новонародженими з 11 країн, які почали отримувати стандартні анти-ВІЛ-препарати протягом 2 днів після народження. Шестеро дітей, які проживають у країнах Африки на південь від Сахари, мали найкращу реакцію на ліки від ВІЛ. У всіх не було виявленого вірусу протягом принаймні 4 років, і після консультацій з лікарями їхні батьки або опікуни погодилися припинити прийом препаратів. У двох дітей вірус повернувся протягом кількох тижнів, як це зазвичай буває. Ці діти повернулися до прийому АРТ і почуваються добре. Але четверо дітей залишалися в ремісії, яка визначається як відсутність вірусу, який можна було б виявити за допомогою найбільш чутливих тестів, протягом принаймні 48 тижнів. Один з них залишався в ремісії протягом 80 тижнів, перш ніж ознаки вірусу були знову виявлені, і дівчинку знову перевели на ліки.
«Це перший випадок, коли завдяки плановому підходу дослідники продемонстрували, що діти можуть відмовитися від АРТ і залишитися вільними від вірусу. Це змінює правила гри»
Персо наголошує, що її команда не стверджує, що ці результати є лікувальною тактикою, але вони обнадіюють
Випадки передачі ВІЛ від матері до дитини різко скоротилися через появу препаратів АРТ. Вагітні жінки, які живуть з ВІЛ і приймають АРТ, що повністю пригнічує вірус, рідко, якщо взагалі коли-небудь, передають вірус своїм дітям. Ті ж препарати, навіть якщо їх вводять тільки тоді, коли у людини пологи, а потім дають дитині після народження, запобігають багатьом іншим інфекціям новонароджених. Тим не менш, деякі вагітні жінки не знають, що вони інфіковані, або не можуть отримати доступ до ліків. За даними Програми ООН з ВІЛ/СНІДу, у 2023 році приблизно 130 000 немовлят у всьому світі народилися з ВІЛ.
У той час дитина з Міссісіпі була лише другою задокументованою людиною, яка вилікувалася, а перша, доросла людина з лейкемією, отримала трансплантацію кісткового мозку клітин, які були дуже стійкими до ВІЛ-інфекції. Але після 27 місяців ремісії без АРТ вірус повернувся до дитини.
«Вона почувається дуже добре, але отримує антиретровірусну терапію»
ВІЛ інфікує білі кров'яні тільця CD4 і вплітає ДНК-копію своїх генів — провірус — у хромосоми людини. АРТ діє настільки потужно, що практично відключає здатність цих інтегрованих вірусних генів виробляти нові ВІЛ, але деякі з інфікованих CD4-клітин залишаються в різних тканинах – резервуарах. Коли лікування припиняється, їх приховані інфекції можуть швидко знову активізуватися.
Коли дорослі припиняють АРТ, вірус зазвичай відновлюється протягом кількох тижнів. Невеликий відсоток дорослих припинив АРТ і роками залишався вільним від вірусу за стандартними тестами, але всі ці «елітні контролери» все ще мають докази існування резервуарів з низьким рівнем вірусу.
Негайне лікування після перенесеної інфекції теоретично має більше шансів зменшити вірусні резервуари. У дорослих рідко знають з точністю, коли вони заразилися, але хронологія більш зрозуміла для немовлят, інфікованих внутрішньоутробно. Після того, як лікування виснажило резервуари, імунній системі має бути легше їх стримувати. З часом, теоретично, він може знищити всі ВІЛ-інфіковані клітини або, принаймні, всі клітини, здатні виробляти вірус.
Кожна дитина, яка одужала з ознаками ВІЛ у крові, добре реагувала на відновлення АРТ, і Персо каже, що є принаймні психологічна користь від того, що дехто називає відпусткою від ліків. «Коли ви питаєте мам і опікунів: «Навіщо ви це робите?» для них, навіть те, що [їхні діти] не приймають ліки протягом кількох днів, звільняє».
Це не єдине подібне дослідження. У звіті 2015 року описана дівчинка у Франції, яка припинила АРТ у віці 6 років, а через 12 років все ще не мала ВІЛ, який можна було б виявити за допомогою стандартних аналізів крові, але мала ознаки вірусу в деяких клітинах. Через два роки південноафриканські дослідники повідомили про випадок дитини, яка не приймала АРТ протягом 8,5 років, а також мала лише низький рівень вірусу у водоймах. На цьому тижні в CROI педіатр Габріела Кромхаут з Університету Квазулу-Наталь описала дослідження, в якому з 2015 року брали участь 309 пар мати-дитина, обидві живуть з ВІЛ. Як вперше повідомлялося в липні 2023 року, вони виявили, що п'ятеро хлопчиків, які припинили лікування "з соціальних причин", не мали вірусного рикошету протягом 10 місяців. Зараз дослідження включає планові перерви в АРТ. Кромхаут розповів журналу Science, що четверо дітей зараз мають ремісії без АРТ довше 6 місяців, а одна з них вийшла з дитинства 29 місяців.
«Це фантастично, що це спосіб, за допомогою якого ми можемо побачити, чи дійсно діти можуть контролювати вірус»
За оціночними даними, понад 250 000 українців та українок живуть з ВІЛ і лише 60% з них знають свій статус та отримують відповідне лікування. Попри суттєву позитивну динаміку у боротьбі з ВІЛ сьогодні все ще маємо один із найвищих у світі показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію: 13 000 нових випадків щороку.
Повномасштабна війна росії проти України для багатьох відсунула питання щодо здоров’я та турботи про себе. Проте з питанням тестування на ВІЛ усе працює якраз навпаки: саме зараз потрібно ще більше обережності та свідомої уваги до здоров’я, адже відкладене “на потім” може мати згубні наслідки для здоров'я.
За матеріалами: Science News
