Дослідники з Медичного центру Ірвінга при Колумбійському університеті виявили ще одну причину важливості розвитку в підлітковому віці, яка впливає на імпульсивність, агресію та функцію дофаміну у дорослих мишей.
У підлітковий період формується поведінка дорослого через функцію дофаміну, це підкреслює складний вплив впливу стимуляторів на розвиток мозку та потенційні психіатричні наслідки. За словами науковців, препарати, що блокують транспортери дофаміну, можуть бути шкідливими для здорових підлітків, але корисними для тих, хто має патологічну гіпофункцію дофаміну.
Коли організми ростуть від ембріона до дорослого, вони проходять через чутливі періоди часу, коли на траєкторії розвитку впливають фактори середовища. Ці вікна пластичності часто дозволяють організмам адаптуватися до навколишнього середовища за допомогою еволюційно обраних механізмів.
Нові висновки, опубліковані в журналі Molecular Psychiatry, показують, що вплив стимулюючих препаратів в цей період різко підвищує потенційно шкідливі наслідки для здорових дітей, але також може бути корисним для дітей з патологічною гіпофункцією дофаміну.
Дофамінова система є ключовою в модулюванні та формуванні поведінки підлітків. Дисфункція дофамінової системи зазвичай пов’язана з нейропсихічними розладами, що виникають у підлітковому віці, такими як розлади дефіциту уваги, депресивні розлади та шизофренія.
«По-перше, ми виявили, що блокада транспортера дофаміну у мишей у середньому підлітковому віці з 32-го по 41-й день після пологів, але не до і після, підвищує агресивність дорослих, імпульсивність і поведінкову реакцію на амфетамін у мишей. Потім ми виявили, що дофамінергічні нейрони також більш активні у цих тварин»
Щоб перевірити причинно-наслідковий зв’язок між зміненою діяльністю нейронів і поведінкою, дослідники потім застосували сучасні генетичні інструменти для штучної стимуляції дофамінергічних нейронів під час поведінкових завдань, які вимірюють імпульсивність. В одному з таких завдань мишей навчають натискати на важіль, щоб отримати винагороду. Коли миші навчилися виконувати завдання, вони повинні вивчити нове правило — не натискати важіль, щоб отримати винагороду. Миші, у яких транспортери дофаміну були заблоковані в підлітковому віці, і миші, у яких дофамінові нейрони стимулювали штучно, обидві групи погано справляються з утриманням від натискання важеля за винагороду.
В іншому завданні мишам дають вибір між невеликою негайною винагородою та великою винагородою пізніше. Знову ж таки, як фармакологічна, так і пряма маніпуляція нейронами посилюють імпульсивну поведінку, змушуючи мишей вибирати миттєві невеликі винагороди замість великих пізніших винагород.
Хоча дослідження чутливих періодів розвитку мозку мають довгу історію, воно в основному було зосереджено на сенсорних системах. Як раннє визнання значущості цього фундаментального процесу, Хьюбель і Візель отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини (1981) за їхню роботу з пластичності очного домінування у 1960-х роках.
«Вивчення чутливих періодів розвитку, які впливають на складну поведінку, таку як імпульсивність і агресія, є новим і допоможе зрозуміти походження психічних розладів, а також їх діагностику, профілактику та лікування. Виявляючи ці «негативні» наслідки блокування підліткового транспортера дофаміну на розвиток мозку та поведінку мишей, у нас виникає спокуса припустити, що вплив стимуляторів у підлітків на людей також підвищить агресію, імпульсивність і потенційну сприйнятливість до наркотичної залежності в подальшому житті»
Дослідники вважають, що, оскільки експерименти проводилися на тваринах дикого типу, результати не можуть бути прямо перекладені на клінічно доцільне використання психостимуляторів (наприклад, для лікування розладів дефіциту уваги), але, можливо, більше, на хронічне рекреаційне використання або неправильне призначення.
У хворобливому стані, який є наслідком гіпофункції дофамінової системи, короткочасний вплив психостимуляторів у підлітковому віці потенційно може бути коригуючим, але ця гіпотеза потребує експериментальної перевірки.
«Критично важливо те, що ми стверджуємо, що розуміння основної біології необхідно для чіткої оцінки ризику/користі від рекреаційного або терапевтичного впливу наркотиків і психостимуляторів до дорослішання»
За матеріалами: SciTechDaily
