Ред.: Аверкіна Любов
Протягом двох десятиліть домінуючою ідеєю в дослідженнях щодо ВІЛ було те, що антиретровірусна терапія (АРТ) ефективно знищує активні віруси, які викликають руйнівні інфекції, але залишає резервуар інфікованих клітин, здавалося б, невидимих для імунної системи — доки лікування не буде припинено. Потім вірус повертається.
На цьому зображенні частинки ВІЛ (жовті) реплікуються з інфікованої Т-клітини (рожеві). У людей, які приймають антиретровірусні препарати, інфіковані клітини все ще виділяють частинки вірусу, які імунна система може виявити. Це відкриття перевертає ідею, яка склалася десятиліттями, про те, що вірусний резервуар був переважно в стані спокою, не впливаючи на імунну систему.
Тепер два нові дослідження показують, що вірус продовжує змушувати імунну систему тренуватися. Деякі інфіковані клітини виробляють шматочки вірусної РНК і білка , які викликають імунну відповідь, повідомляють дослідники.
Незважаючи на те, що пошкоджені вірусні частинки не є заразними, вони послаблюють імунну систему. Це відкриття дає можливе пояснення того, що дозволяє вірусу знову з’являтися з такою силою, коли люди припиняють приймати антиретровірусні препарати.
Дві нові статті «закріплюють — або мають закріпити — цю зміну парадигми», — каже імунолог Р. Бред Джонс з Weill Cornell Medicine у Нью-Йорку, який є співавтором супровідної точки зору в тому ж журналі. Стівен Дікс, експерт з ВІЛ із Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, зазначає: «Ніхто активно не сумнівався в наявності активного резервуару, але тут дослідники знаходять докази того, що це може справді мати значення».
Дослідження є новиною в масштабних зусиллях з лікування ВІЛ, оскільки результати показують, що імунна система бачить, але не може успішно реагувати на вірусні білки, навіть якщо розмноження вірусу зупинено за допомогою ліків.
«Це значно ускладнює нашу роботу. Але нові відкриття пропонують шлях до з’ясування того, як щоб зробити імунну відповідь на ВІЛ більш ефективною»
В обох дослідженнях брали клітини крові людей, які отримували антиретровірусну терапію ВІЛ, і шукали докази активності вірусу. Вірусолог Матьє Дубе та його колеги використовували флуоресцентні РНК-зонди для пошуку вірусних генів в імунних клітинах, які називаються хелперними Т-клітинами, вони є головною мішенню для вірусу.
«Ми перевіряємо 10 мільйонів клітин, і машина визначить, яка з них позитивна на ВІЛ, а яка негативна»
Потім дослідники проаналізували інфіковані клітини, шукаючи вірусну РНК і виробництво білка.
«Несподіваною стала велика кількість клітин, які виробляли вірусні білки. Ми очікували побачити деяку спонтанну експресію в кількох клітинах, але не в такій кількості. Більшість того, що ми знайшли, було дефектним — те, що ми називаємо сміттям.»
Іншим сюрпризом було те, що навіть Т-клітини, які містили дефектні гени ВІЛ, наприклад ті, у яких відсутні великі фрагменти ДНК, все ще були здатні виробляти вірусні білки.
Ключовий висновок полягає в тому, що ці шкідливі вірусні білки є великою біологічною проблемою.
«Незважаючи на те, що вони дефектні й не викликають інфекцію, вони все одно можуть стимулювати імунну відповідь»
У здоровій імунній системі певні Т-клітини реагували б на вірусні білки, перетворюючись на спеціалізовані Т-клітини-вбивці, здатні накинутися на будь-які ВІЛ-інфіковані клітини та знищити їх. Але у людей з ВІЛ імунні клітини не можуть стати потужними вбивцями, показує дослідження групи Траутмана. На думку дослідників, існує достатньо вірусних частинок, які тримають імунну систему в безладному стані. Імунні клітини, які повинні очолити атаку на вірус, змушені бігти марафон за марафоном, не зупиняючись. «Вони не можуть встигати».
Нові результати пропонують дві можливі стратегії для кращого лікування людей, інфікованих ВІЛ. Одна з них полягає в подвоєнні зусиль, щоб різко зменшити резервуар інфікованих клітин, що може зменшити виробництво проблемних вірусних частинок. Інший полягає в тому, щоб знайти способи активізації Т-клітин, можливо, застосовуючи уроки успіхів у посиленні імунної відповіді на рак. Якщо Т-клітини більш здатні, то шматочки вірусного білка, що плавають навколо, можуть мати ефект, подібний до вакцини, підтримуючи імунну систему готовою до ефективнішого контролю будь-якого нового вірусного виробництва, кажуть вчені.
За матеріалами: ScienceNews
0
