Ред.: Аверкіна Любов

Раніше ми писали про нові штами COVID, що циркулюють, та останні дані щодо їх поширеності.

Останні дослідження вказують на те, що нещодавно з’явилася лінія Еріди (включаючи EG.5 і EG.5.1) SARS-CoV-2, яка характеризується помірною здатністю до виходу антитіл, відповідальна за його зростаюче поширення; однак очікується, що майбутні вакцини на основі лінії XBB.1.5 будуть ефективними проти нього. Тяжкість захворювань, викликаних цими варіантами, залишається незмінною.

Під час вакцинації або інфікування наша імунна система створює антитіла, які націлені на спайковий білок SARS-CoV-2 , блокуючи вірус від проникнення та розмноження всередині клітин. У свою чергу, вірус розвиває мутації, які зменшують здатність цих антитіл ефективно зв’язуватися з його спайковим білком. З травня 2023 року лінія EG.5 SARS-CoV-2, відома як Eris, поширюється по всьому світу, і на початку серпня ВООЗ класифікувала її як «Варіант інтересу». Однак причина дедалі більшого поширення Еріди залишається неясною.

Дослідники з Німецького центру приматів виявили, що EG.5.1 не є більш заразним, ніж його попередники, тобто він не може інфікувати клітини господаря більш ефективно. Однак EG.5.1 може уникнути нейтралізуючих антитіл краще, ніж інші циркулюючі нині лінії SARS-CoV-2, що дає йому перевагу в зараженні осіб, чия імунна система виробила нейтралізуючі антитіла після вакцинації або інфекції.

Після виснажливих років пандемії з численними хвилями інфекцій, викликаних постійно мінливими варіантами вірусу та відповідними показниками госпіталізації, ситуація наразі значно покращилася. Великих хвиль зараження поза холодним і вологим сезоном не відбувається. Цей успіх значною мірою пояснюється швидким розвитком вакцин. Багато людей були імунізовані проти SARS-CoV-2. Ревакцинація адаптованими вакцинами, відомими як бустерні вакцини, а також інфекції у вакцинованих осіб із циркулюючими варіантами вірусу ще більше навчили нашу імунну систему, щоб вона також могла протистояти новим варіантам вірусу.

Частина нашого імунного захисту залежить від нейтралізуючих антитіл, які виробляються клітинами нашої імунної системи після вакцинації чи інфекції. Нейтралізуючі антитіла приєднуються до спайкового білка SARS-CoV-2, запобігаючи проникненню вірусу в наші клітини. Цей механізм також називають нейтралізацією. Однак навіть за наявності нейтралізуючих антитіл 100% захист від інфекції SARS-CoV-2 не гарантується, оскільки SARS-CoV-2 все ще може змінюватися. Це призводить до появи мутованих варіантів вірусу, які можуть отримати здатність частково уникати нейтралізуючих антитіл. Цей процес також відомий як втеча антитіл і заснований на мутаціях у спайковому білку.

Мутації в спайковому білку сублінії Eris EG.5.1 збільшують здатність уникати нейтралізуючих антитіл.

У пошуку причин зростаючого поширення нового варіанта, вчені дослідили наскільки ефективно сублінія Eris EG.5.1 може проникати в клітини-господарі та наскільки ефективно вона нейтралізується антитілами в крові вакцинованих осіб без інфекції SARS-CoV-2 і тих, хто має інфекцію SARS-CoV-2. Під час цього процесу вони виявили, що порівняно з іншими циркулюючими лініями SARS-CoV-2, EG.5.1 не має переваги в інфікуванні клітин господаря. Проте подальші дослідження показали, що EG.5.1 менш ефективно нейтралізується антитілами, присутніми в крові вакцинованих осіб або вакцинованих та інфікованих осіб.

Адаптовані вакцини на основі лінії SARS-CoV-2 XBB.1.5 (омікрон) також мають бути ефективними проти EG.5 та її субліній, - припускають науковці.

Нагадаємо, що профілактика є найефективнішим способом зберегти своє здоров’я. Вакцинація проти COVID-19 дозволена в Україні з 5-річного віку. Це рекомендоване щеплення, проте платити за нього не треба. Зробити щеплення безоплатно можна у сімейного лікаря та у пунктах щеплень. Повний курс вакцинації проти COVID-19 складається з чотирьох щеплень. Через 5 місяців після первинного курсу необхідно зробити першу бустерну дозу щеплення. Друга бустерна доза рекомендована всім повнолітнім з інтервалом щонайменше 4 місяці після першої.

Бережіть себе та будьте здорові!

За матеріалами: SciTechDaily