Ред.: Аверкіна Любов

Володіння домашніми тваринами досягло найвищого рівня за весь час: нещодавнє опитування виявило, що 57% українців мають принаймні одну домашню тварину.

За останні десятиліття наші стосунки з домашніми тваринами кардинально змінилися.

Хоча володіння домашньою твариною пов’язане з численними перевагами для психічного та фізичного здоров’я, наші домашні вихованці також можуть переносити інфекційні захворювання, які іноді можуть передаватися нам. Для більшості людей ризик низький. Але деякі, наприклад вагітні люди та люди з ослабленою імунною системою, мають більший ризик захворіти від тварин. Тому важливо знати про ризики та вживати необхідних заходів, щоб запобігти зараженню.

Інфекційні захворювання, що передаються від тварин до людини, називаються зоонозами. Відомо, що понад 70 збудників тварин-компаньйонів передаються людям.

Іноді домашня тварина, яка має зоонозний збудник, може виглядати хворою. Але часто видимих симптомів може не бути, тому вам легше підхопити це, оскільки ви не підозрюєте, що ваш вихованець містить мікроби.

Зоонози можуть передаватися безпосередньо від домашніх тварин людям, наприклад, через контакт зі слиною, біологічними рідинами та фекаліями, або опосередковано, наприклад, через контакт із зараженою підстилкою, ґрунтом, їжею чи водою.

Дослідження показують, що поширеність зоонозів, пов’язаних із домашніми тваринами, низька. Проте справжня кількість інфекцій, ймовірно, недооцінена , оскільки багато зоонозів не підлягають «повідомленню » або можуть мати кілька шляхів зараження чи загальні симптоми.

Собаки та коти є основними резервуарами зоонозних інфекцій (це означає, що патогени живуть у їхній популяції), спричинених вірусами, бактеріями, грибками та паразитами. В ендемічних регіонах Африки та Азії собаки є основним джерелом сказу, який передається через слину.

Собаки також часто переносять бактерії Capnocytophaga в роті та слині, що можуть передаватися людям через тісний контакт або укуси. Переважна більшість людей не хворіє, але ці бактерії іноді можуть викликати інфекції в людей з ослабленою імунною системою, що призводить до важкої хвороби, а іноді й до смерті. Наприклад, у той час як більшість людей, інфікованих паразитом токсоплазмозу, відчуватимуть лише легку хворобу, вона може бути небезпечною для життя або спричинити вроджені дефекти у плоду.

Зоонози, пов’язані з котами, включають низку захворювань, що поширюються фекально-оральним шляхом, наприклад, лямбліоз, кампілобактеріоз, сальмонельоз і токсоплазмоз. Це означає, що особливо важливо мити руки або використовувати рукавички під час роботи з лотком для котячого туалету. Кішки також іноді можуть передавати інфекції через укуси та подряпини, включно з влучно названою хворобою котячих подряпин, яка викликається бактерією Bartonella henselae.

І собаки, і коти також є резервуарами для метицилін-резистентної бактерії Staphylococcus aureus (MRSA), тісний контакт із домашніми тваринами визначено як важливий фактор ризику передачі зоонозів. Але не тільки собаки та коти можуть поширювати захворювання на людей. Домашні птахи іноді можуть передавати пситтакоз , бактеріальну інфекцію, яка викликає пневмонію. Контакт із домашніми черепахами пов’язують із зараженням людей сальмонельозом , особливо маленьких дітей. Навіть домашніх рибок пов’язують із рядом бактеріальних інфекцій у людей, включаючи вібріоз, мікобактеріоз і сальмонельоз.

Тісний контакт із тваринами – і зокрема певна поведінка – підвищують ризик передачі зоонозів. Дослідження, проведене в Нідерландах, показало, що половина власників дозволяла домашнім тваринам облизувати їм обличчя, а 18% дозволяли собакам спати з ними ліжку. (Спільне перебування в ліжку збільшує тривалість контакту з патогенами, переносниками яких є домашні тварини.) Те саме дослідження показало, що 45% власників кішок дозволяли своїм котам стрибати на кухонну раковину.

Поцілунки домашніх тварин також були пов’язані з випадковими зоонозними інфекціями у власників домашніх тварин. В одному випадку жінка в Японії захворіла на менінгіт через інфекцію Pasteurella multicoda після того, як регулярно цілувала свого собаку. Ці бактерії часто зустрічаються в ротовій порожнині собак і котів.

Маленькі діти також більш схильні до поведінки, яка підвищує ризик захворіти на хвороби, що передаються тваринами, наприклад, тягнуть руки в рот після дотику до домашніх тварин. Діти також рідше миють руки належним чином після спілкування з домашніми тваринами.

То що ж робити, як вберегтись?

Особливо важливо для тих, хто має вищий ризик захворювання, вживати заходів обережності, щоб зменшити вплив зоонозних патогенів. І якщо ви думаєте про домашню тварину, запитайте свого лікаря, яка тварина найкраще підійде вашим особистим обставинам.

Головне пам’ятати – ми відповідальні за тих, кого приручили.

За матеріалами: ScienceAlert