Ред.: Аверкіна Любов

Клас потужних препаратів, про які ми нещодавно писали може різко змінити масу тіла людини. Але одна з найпривабливіших дій цих препаратів може відбуватися в мозку.

Деякі люди, які приймають запатентовані препарати семаглутиду, повідомили про дивовижні — і бажані — побічні ефекти: їхні постійні думки про їжу спокійні; у них зменшується тяга до алкоголю; їх потреба в нікотині розсіюється.

Ці звіти вказують на можливість того, що ці препарати, схвалені Управлінням з харчових продуктів і медикаментів США для лікування діабету 2 типу та ожиріння, можуть бути перепрофільовані як вкрай необхідні засоби лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин.

Потенціал семаглутиду зменшувати тягу людини до алкоголю, тютюну та навіть опіоїдів не є несподіванкою для деяких дослідників залежності, які вивчали попередніх родичів семаглутиду щодо їх ролі в механізмі винагороди.

Крістіан Хендершот, клінічний психолог Медичної школи Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл та інші фахівці зазначають, що необхідно провести додаткові дослідження, особливо на великій кількості людей. Більше того, існують ліки, які, як доведено, допомагають боротися зі залежністю. Але потенціал семаглутиду та його родичів для лікування залежності, за його словами, реальний.

Одне нещодавнє дослідження потенціалу семаглутиду для приборкання залежності розглядало щурів і мишей, які вже розвинули поведінку надмірного вживання алкоголю. Експерименти були розроблені, щоб імітувати запої та алкогольну залежність у людей. Гризуни, яким згодом вводили семаглутид, пили менше алкоголю, ніж гризуни, яким цього не робили. Подібні результати були опубліковані дослідниками з Університету Гетеборга у Швеції.

Миші, які отримували семаглутид, також пили менше солодких безалкогольних рідин і несолодких рідин, багатих калоріями. Таке загальне зниження споживання не було несподіванкою

Частини мозку, які допомагають керувати харчовою поведінкою, значною мірою перетинаються з потягом до вживання алкоголю чи наркотиків, каже Леджіо.

Ці препарати також можуть допомогти приборкати опіоїдну залежність, каже поведінковий нейробіолог Патриція Грігсон з Медичного коледжу штату Пенсільванія. Бріанна Еванс, дослідниця з лабораторії Ґріґсона, та її колеги виявили, що ліраглутид, близький родич семаглутиду, зменшив пошук героїну в деяких тестах на самцях щурів.

Проводиться кілька випробувань на людях, і дослідники «дуже, дуже обережно оптимістичні»

Ґріґсон та її колеги майже завершили клінічне випробування ліраглутиду на людях, які лікуються від опіоїдного розладу. Дослідження невелике: лише дев’ять осіб завершили його, а 16 – частково. І дослідження було коротким, учасники отримували ліраглутид лише 19 днів. Результати все ще є сліпими, тому ні дослідники, ні учасники не знають, хто отримав ліраглутид і чи мав він ефект.

Також тривають інші наукові процеси. Хендершот бере участь у двох випробуваннях семаглутиду: одному для курців і другому для тих, хто п'є.

Одним із потужних аспектів цих препаратів є те, що вони, здається, впливають на багато різних частин тіла, включаючи мозок.

Якщо ліки дійсно зменшують залежність, вони, як і будь-які ліки, не будуть корисні для всіх. Побічні ефекти включають нудоту, проблеми з травленням і головні болі. І хоча деякі люди раді, що втрата ваги є побічним ефектом, деякі ні. Люди з недостатньою вагою, наприклад, можуть не захотіти приймати цей клас препаратів.

За матеріалами: ScienceNews