Ред.: Аверкіна Любов

Природа дає людині зуби дівчі, а за третій раз доводиться платити. Такий вислів відомий всім лікарям стоматологам, адже зуби – одні з небагатьох органів, які наш організм зовсім не може відновити самостійно. Вони не виростають знову в дорослому віці, а пошкодження, такі як карієс та сколи не відновлюються без допомоги професіоналів та обладнання. Саме тому профілактичний догляд за ротовою порожниною є вкрай необхідним, а навички правильного чищення зубів слід прививати дитині змалку.

Однак, вчені прагнуть змінити ситуацію. Клінічні випробування потенційного лікування відростання зубів розпочнуться в липні 2024 року на основі десятиліть досліджень у цій галузі. Якщо ці випробування будуть успішними, терапевтичні ліки можуть бути доступні до 2030 року.

Команда з Медичного науково-дослідного інституту в лікарні Кітано в Японії відповідає за дослідження , яке спрямоване на людей з анодонтією , рідкісним генетичним захворюванням, яке перешкоджає нормальному росту молочних і дорослих зубів.

Спочатку лікування буде націлено на маленьких дітей із цим захворюванням, але далі дослідники вважають, що його можна застосовувати ширше – допомогти людям, які мають більш поширені проблеми із зубами, наприклад, захворювання ясен.

Ось як це працює: виявивши зв’язок між певним геном під назвою USAG-1 і обмеженнями росту зубів у мишей, дослідники перейшли до тестів, які намагалися блокувати експресію USAG-1. Було виявлено антитіло , яке може безпечно блокувати частину активності USAG-1 у мишей і тхорів, не викликаючи серйозних побічних ефектів, що призводять до індукованого росту зубівє

Наступний крок — перевірити, чи можна контролювати ті самі хімічні реакції в організмі людини. На даний момент ми говоримо про потенціал, а не про реальність, але можливо використовувати новий препарат для стимулювання росту третього покоління зубів у роті після молочних зубів і постійних зубів дорослої людини.

Як зазначають дослідники в останньому науковому огляді , перевага підходу полягає в тому, що ріст зубів запускається природним шляхом через процес, відомий як передача сигналів кісткового морфогенетичного білка (BMP). Наші тіла природно виконують роботу, не потребуючи складної інженерії стовбурових клітин.

Команда також припускає, що прогрес у технології сканування (наприклад, мас-спектрометрія ) полегшить виявлення біомаркерів, які вказують на людей, які отримають найбільшу користь від лікування.

Близько 50% абсорбованого Кадмію накопичується в печінці та нирках. При отруєнні сполуками кадмію відзначається жирова інфільтрація печінки і нирок, в печінці — дистрофія гепатоцитів. При хронічному отруєнні бувають гіпертрофія серця, у паренхіматозних органах — ділянки некрозу і проростання в них сполучної тканини, гіперплазія селезінки, у нирках зміни в тканинах приводять до порушення реабсорбції білків, глюкози, амінокислот. Хронічний вплив хлориду кадмію порушує обмін ліпідів та процеси окислення в організмі. Порушується стан крові – знижується рівень гемоглобіну, збільшується кількість активних форм кисню, які здатні пошкодити клітини. Відомо, що кадмій, як і інші важкі метали, надійшовши в організм тварин та людини з їжею, знижують моторну та секреторну функцію шлунково- кишкового тракту, активність ферментів, тим самим негативно впливають на перетравність й всмоктування поживних речовин.

За матеріалами: ScienceAlert