Ред.: Аверкіна Любов

Коротка відповідь така: чи-то літо, чи зима, нам треба отримати стільки рідини, скільки саме нам саме зараз потрібно. Скільки нам потрібно – підкажуть відчуття, а маленьким дітям мають підказати дорослі.

Наш водний баланс, тобто те, скільки води ми втрачаємо і маємо отримати ззовні, залежить від температури і вологості повітря, того, як ми одягнені та чим займаємося, що ми їли, чи ми нервували, як працюють наші нирки, чи немає діареї, які ліки вживаємо тощо. Дуже багато всього діє на наш водний баланс, аби дати універсальні поради щодо кількості рідини.

Наша потреба в рідині може змінюватися щодня залежно від обставин, тож орієнтувати передусім треба на свою спрагу. Зрозуміло, що треба щоразу передбачати свою спрагу. Приміром, навіть узимку тренування або навчання в кабінеті, де багато людей, опалення і зачинені вікна це ситуації, коли втрати води зростають. А коли ми сидимо в кондиціонованому приміщенні весь день, то не варто вливати в себе мінеральну воду примусово, хоч це й літо.

Зауважте, що ми беремо до уваги не лише чисту воду, їжу – перші страви, несолодкі напої, фрукти тощо - усе, крім алкоголю та міцної кави. Чому? Бо вони є діуретиками, тобто хоч і містять воду, та змушують нирки сильніше її виводити. Саме тому, до слова, алкогольні напої потрібно запивати водою. Келих вина і склянка води, і так щоразу.

Дорослим людям з потребами у рідині просто: хочете пити - пийте, аби не алкоголь і не солодкі газовані напої, шкідливі високим вмістом цукру. Не хочете пити - не пийте. Можна також зважати на інші сигнали тіла, зокрема сухість в роті, “ниття” під діафрагмою, помітний жовтий чи ще темніший колір сечі.

Дітям і старшим людям з водним балансом та спрагою складніше - вони можуть її не усвідомлювати, тому потребують нагадувань. В дітей спрага може мати прояв раптової вередливості, плаксивості, апатії. В геть малих дітей, які потребують води, шкіра можна втратити пружність. Можна також орієнтуватися на те, як часто дитина пісяє (ходить до туалету чи на горщик) - якщо давно цього не було, то треба нагадати про воду. Пити під час їжі і після неї - можна і потрібно!

Дітей треба привчати передусім до води з її нейтральним свіжим смаком, аби вони не надто прагнули соків, чаю з цукром, а тим більш солодких газованих напоїв. Навіть натуральні свіжовижаті соки не несуть користі - всі ці напої надто солодкі, подекуди надто кислі і розчиняють зубну емаль, та несуть порожні калорії і “гойдалки” рівня глюкози в крові. Вода, яблука, мандарини, апельсини, малина, вишні, огірки, помідори - все це джерела рідини, мінералів, та в разі фруктів-овочів - ще й клітковини й вітамінів.

Призвичайте себе і дитину мати при собі багаторазову пляшку з питною водою, де б ви не були, і яка б пора року не стояла надворі.

Старші люди також можуть гірше розпізнавати сигнали тіла про спрагу. Буває є таке, що люди уникають пиття, аби не вставати до вбиральні чи не підвищити тиск. Запаморочення, сплутаність думок, сухість в роті, кепський настрій, закрепи тощо люди старшого віку можуть пояснювати не спрагою, а вважати своїм нормальним станом.

Якщо ж є проблеми з тиском - а вони розвиваються практично в усіх, що старшими ми стаємо - і людина з опасанням робить кожен ковток, то слід не терпіти спрагу, а обговорити зі сімейним лікарем, що тут робити. Тиск ми регулюємо на зневодненням, а ліками, що запобігають гіпертензії і мають пролонговану дію.

Складність з відвідинами вбиральні означає те, що потрібно шукати безпечне і зручне рішення, аби людина могла підвестися з ліжка, дійти і не зашпортатися, не впасти навіть уночі. Головне - щоб люди старшого віку не перебували в стані зневоднення через складність з туалетом.

То скільки води пити? Дорослі й підлітки п’ють і їдять соковиту їжу залежно від спраги. На спрагу вказує не тільки чіткий сигнал мозку “піди й попий!”, а й сухість у роті, млявість, темна сеча, неприємне відчуття в шлунку чи навіть “голод”, який насправді є спрагою. Дітям потрібно нагадувати попити – хай краще вони частіше ходять в туалет, аніж будуть в поганому гуморі через неусвідомлену спрагу. Людям старшого віку потрібно також нагадувати регулярно робити кілька ковтків води, зробити пиття і відвідини вбиральні зручними та безпечними, а питання пиття і тиску обговорити з лікарем. Нікому не можна перебувати в стані спраги і тим більше – зневоднення. Немає норми води. Натомість є відчуття спраги, розуміння залежності потреби у воді від температури й вологості повітря, вітру, рухової активності, знервованості. Не потрібно вливати в себе воду через силу, та якщо вам хочеться пити - не стримуйте себе.

Якщо ж вам постійно хочеться багато пити, хоча і температура комфортна, і ви не їли солоне зі солодким жменями, то варто звернутись до сімейного лікаря аби перевірити рівень глюкози в крові.

За матеріалами: МОЗ України