Ред.: Аверкіна Любов
ІМТ є загальновживаним індексом маси тіла, але деякі лікарі не повністю вірять у цей індекс.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, ІМТ визначає, чи відповідає наша вага нормі. Тим часом лікарі, які його використовують, звинувачують ІМТ у численних помилках у діагностиці харчових розладів. Цей індекс також вводить їх в оману в оцінці ризику смерті та захворювань, викликаних ожирінням і недоїданням.. У медицині це важливий показник, оскільки дозволяє визначити, чи досягла маса нашого тіла рівня захворювання. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, нормою вважається ІМТ від 20 до 24,9. Недостатня вага класифікується нижче, люди з ІМТ від 25 до 29,9 мають надлишкову вагу, а 30 і більше страждають ожирінням.
Однак ці чіткі правила - не вся правда про наш організм. За даними Американської медичної асоціації (AMA), значення ІМТ є завищеним, а його широке використання в діагностиці ожиріння та оцінці його ризику для здоров'я призводить до помилок. ІМТ не вимірює жирову масу тіла, а всього тіла. Він перестає бути надійним, якщо ігнорує вік, етнічну та расову приналежність. За даними АМА індекс маси тіла міг неправильно класифікувати мільйони американців як людей, які не мають ожиріння.
Серед понад 9700 дорослих, які були виявлені як такі, що мають ожиріння згідно з оцінками загального відсотка жиру в організмі за допомогою сканування рентгенівської абсорбціометрії з подвійною енергією (DEXA), вимірювання ІМТ точно класифікувало лише 47%, повідомив Ааюш Вісарія, доктор медичних наук, фахівець Медичної школи в Нью-Брансвіку, Нью-Джерсі, на щорічних зборах ендокринного товариства.
Якщо виключити ожиріння, показники ІМТ і DEXA збігаються в 95% випадків, пояснив він. Лише 36% учасників мали ІМТ 30 або більше — традиційне порогове значення для ожиріння — тоді як 74% мали ожиріння відповідно до загального відсотка жиру в організмі, який визначається як відсоток жиру в тілі 25% або вище у чоловіків і 32% або вище для жінок. Однак додавання окружності талії до традиційного показника ІМТ зменшило помилкову класифікацію на 23%, сказав Вісарія. Коли використовувалися обидва показники, лише 31% людей з ожирінням, підтвердженим DEXA, були неправильно класифіковані як такі, що не мають ожиріння відповідно до комбінованого ІМТ і порогу ожиріння на основі талії.
Деякі раси та етнічні групи мали більше шансів неправильно класифікувати ожиріння за ІМТ, ніж інші. Зокрема, дорослі азіати та латиноамериканці частіше мали нормальний ІМТ, але мали ожиріння, підтверджене DEXA, відповідно до відсотка жиру в їхньому тілі порівняно з білими дорослими. Дорослі азіати та латиноамериканці також частіше мали більшу частку абдомінального жиру. З іншого боку, чорні дорослі з нормальним ІМТ набагато рідше мали високий відсоток жиру в організмі та, як правило, мали менше абдомінального жиру.
«Я вважаю, що ІМТ все ще має багато користі — це один із найдоступніших показників. Його просто обчислюють, його можна відстежувати, його можна масштабувати. З точки зору здоров’я населення, я вважаю, що він може використовуватися. Але на клінічному, індивідуальному рівні пацієнта я думаю, що це початок кінця».
Дивлячись за межі помилкового вимірювання ІМТ, Вісарія сказав, що лікарі також повинні вимірювати окружність талії, співвідношення талії до росту та співвідношення талії до стегон.
«Я знаю, що [ІМТ] укорінився в нашому клінічному прийнятті рішень, але в міру того, як ми дізнаємося більше про різні показники та їх достовірність... ми повільно відійдемо від ІМТ».
За матеріалами: MADEPAGETODAY
0
