Дослідники вперше отримали амінокислоту таурин із зразка бичачої жовчі в 1827 році. Сьогодні вона більш відома як один із основних інгредієнтів багатьох енергетичних напоїв. Але вона здатна на більше, ніж просто вплинути на продажі.

Опубліковане днями в Science дослідження свідчить про те, що підвищення рівня таурину збільшує тривалість життя мишей і покращує фізичний стан мавп середнього віку , натякаючи, що може зробити те ж саме для людей.

Відомі властивості таурину включають допомогу клітинам у збалансованому вмісті води та сприяння виробленню печінкою жовчі. Наше тіло виробляє частину необхідного нам таурину, але ми також можемо отримати його, споживаючи такі продукти, як молюски та м’ясо. Таурин давно продають як дієтичну добавку, яка нібито підвищує продуктивність і ефективність фізичних вправ. Багато енергетичних напоїв його містять. Одна банка деяких марок напоїв може містити приблизно одну третину максимальної добової дози. Хоча дані про клінічні переваги таурину рідкісні, дослідження показали, що з віком його рівень зменшується. Цей спад спонукав молекулярного фізіолога Віджая Ядава з Колумбійського університету запитати, чи є таурин, як він каже, «пасажиром чи рушієм» старіння.

Щоб з’ясувати це, В. Ядав і його колеги дали велику кількість таурину мишам середнього віку та спостерігали за тваринами протягом 2 років. Ці дози були еквівалентними тим, що людина може отримати, випивши від трьох до шести банок деяких енергетичних напоїв, але були меншими за найвищий рівень, який вважається безпечним для людей. Гризуни жили приблизно на 10-12% довше, ніж миші, які не отримували додаткового таурину. Порівняно зі своїми однолітками, гризуни, які отримували таурин, також були здоровішими. Мало того, що їхні м’язи та кістки були міцнішими, вони також були стрункішими, менш тривожними, краще виконували тести на координацію та могли похвалитися кращою пам’яттю. Миші, які отримували додаткову кількість таурину, також отримували вищі результати за різними показниками фізіологічного та клітинного здоров’я. ДНК гризунів з часом зазнала меншого пошкодження, на що вказують рівні маркера окислення ДНК у крові.

Результати виявились «занадто гарними», тому дослідники перевірили таурин на інших тваринах. Вони виявили, що, як і у мишей, таурин продовжує життя нематод. Виявилося, що ця молекула також покращує здоров’я сірих макак-резусів. Через 6 місяців споживання додаткової кількості таурину мавпи, яких можна порівняти з людьми у віці від 45 до 50 років, показали багато таких же фізіологічних покращень, як і миші, включаючи збільшення щільності кісток, зниження рівня цукру в крові та менше пошкодження ДНК. Однак ще занадто рано говорити, чи впливає добавка на тривалість життя мавп.

Щодо людей, Ядав і його колеги проаналізували дані про рівень таурину в крові майже 12 000 осіб, які брали участь у 25-річному дослідженні здоров’я у Великобританії. Дослідники повідомляють, що учасники з високим рівнем таурину були загалом здоровішими у багатьох відношеннях, мали менший рівень ожиріння та діабету та нижчий рівень холестерину.

Навіть якщо таурин справді приносить користь для здоров’я людини, незрозуміло, якою має бути ефективна доза, каже Крістін Пердан Керран, нейротоксиколог з розвитку в Університеті Північного Кентуккі, яка вивчала безпеку енергетичних напоїв. В той же час, біохімік Чарльз Бреннер з Науково-дослідного інституту Бекмана каже, що пояснити такий ефект таурину може те, що миші були стрункішими, а відтак мали кращі показники здоров’я.

Зараз Ядав і його колеги намагаються організувати випробування, спрямоване оцінити чи допомагає таурин літнім людям, адже невеликі досліджування раніше стверджували що таурин посилює захист клітин від активних форм кисню у жінок 55-75 років. Таке дослідження може бути дорогим, враховуючи, скільки часу воно може тривати. Якщо їм це вдасться, таурин приєднається до кількох інших потенційних сполук проти старіння, включаючи препарат від діабету метформін і препарат для трансплантації органів рапаміцин, клінічні випробування яких планується протягом року або близько того.

За матеріалами: ScienceNews