БЦЖ (лат. BCG), скорочення від Бацила Кальметта — Герена (лат. Bacillus Calmette–Guérin) — єдина існуюча вакцина для щеплення проти туберкульозу, виготовлена з Mycobacterium bovis і вперше використана 1921 року. Імунітет до захворювання, який створює вакцина, зазвичай через 10 років починає слабшати, хоча може триматися до 20 років.

Існують попередні докази сприятливого неспецифічного ефекту вакцинації БЦЖ на загальну смертність у країнах з низьким рівнем доходу або для зменшення інших проблем зі здоров'ям, включаючи сепсис та респіраторні інфекції, коли їх виникає мало, то це дає більшу користь.

Проведене порівняння у великій кількості країн щодо вакцинації БЦЖ із захворюваністю та летальністю від COVID-19 виявило, що країни, які не мають універсальної політики вакцинації БЦЖ (Італія, Нідерланди, США), зазнали більш серйозного впливу в порівнянні з країнами, що мають універсальну та давню політику вакцинації БЦЖ.

З приводу ефективності БЦЖ щодо COVID-19 тривають кілька клінічних випробувань. Дослідження на мишах показали, що вакцина БЦЖ може захистити тварин не тільки проти туберкульозу, але і від вірусних інфекцій дихальних шляхів. Існують експериментальні докази як досліджень на тваринах, так і на людях, що вакцина БЦЖ має неспецифічний вплив на імунну систему. Ці ефекти були недостатньо охарактеризовані, їх клінічна значимість невідома. 11 квітня 2020 року ВООЗ оновила поточний огляд доказів основних наукових баз даних та сховищ клінічних випробувань, використовуючи пошук для англійської, французької та китайської мов для понять COVID-19, SARS-CoV-2 та БЦЖ, в яких автори порівнювали частоту випадків COVID-19 у країнах, де вакцину БЦЖ застосовують, з країнами, де її не застосовують, та спостерігали, що у країнах, які регулярно застосовували на сьогоднішній день БЦЖ у новонароджених, було менше зареєстрованих випадків COVID-19.

Нещодавно було оприлюднено результати одного з таких клінічних досліджень. Воно вивчало ефективність БЦЖ вакцини у профілактиці COVID-19 серед медичних працівників.

У цьому міжнародному подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні ми випадковим чином визначили медичних працівників для отримання вакцини BCG-Denmark або фізіологічного розчину плацебо та спостерігали за ними. Близько 4000 учасників пройшли рандомізацію; набір було припинено до досягнення запланованого розміру вибірки через наявність вакцин проти Covid-19. Учасники не мали попередньо позитивного тесту на COVID. Вони отримували або одноразово дозу вакцини, або плацебо.

Оцінювали появи симптомів COVID-19 або випадки гострої коронавірусної хвороби протягом 6 місяців після вакцинації. Загалом, суттєвої різниці між основною та плацебо групами не виявили. Симтоматичний COVID розвинувся у 14.7% вакцинованих пацієнтів і у 12,3% пацієнтів групи плацебо. Гостра підтверджена коронавірусна хвороба розвинулась у 7,6% і 6,5% відповідно. По 5 госпіталізацій з приводу COVID-19 зафіксовано у кожній групі. Щодо безпеки – 20 пацієнтів з групи вакцинованих та 9 з групи плацебо повідомили про серйозні побічні ефекти.

Загальні висновки такі. Серед медичних працівників без підтвердженої перенесеної COVID-19 інфекції, одноразова вакцинація BCG-Denmark не знизила ризик симптоматичного або підтвердженого захворювання COVID-19 протягом 6 місяців спостереження.

За матеріалами: New England Journal of Medicine