Професійні спортсмени часто чують у свій бік застереження, що біг зруйнує їхні коліна. Нове дослідження показало, що бігуни не мали більшої ймовірності розвитку остеоартриту кульшового або колінного суглобів, незалежно від тривалості, інтенсивності та частоти фізичних вправ – а саме бігу
Остеоартрит (ОА) – це дегенеративна хвороба суглобів, яка розвивається внаслідок руйнування суглобового хряща й ушкодження інших тканин суглоба. Якщо безпосередня причина ОА невідома, його називають первинним, або ідіопатичним. Первинний ОА є найпоширенішою формою артриту, що вражає 60% чоловіків і 70% жінок віком понад 65 років. Головні фактори ризику ОА – вік, патологічне навантаження на суглоби, надмірна маса тіла й ожиріння, діабет та інші метаболічні порушення, травми й інфекції суглоба тощо.
Навіть серед лікарів поширена думка, що більш часте використання суглобів через повторювану діяльність, як-от біг, призводить до швидшого псування хрящів колінного та стегнового суглобів, що підвищує ризик розвитку остеоартриту. Проте це не так, фізичні вправи, зокрема біг за відсутності травм, не підвищують ризик розвитку ОА, хрустіння пальцями теж не збільшує ймовірність виникнення цього захворювання
Оскільки при ОА хрящ в суглобах «зношується», це порушує нормальну функцію суглоба, пацієнт відчуває біль, скутість і обмеженість рухів, стан може навіть призвести до інвалідності.
У новому дослідженні опитали 3804 рекреаційних бігунів, які брали участь у Чиказькому марафоні у 2019 чи 2021 роках, із запитаннями про те, скільки років вони бігали та їхній середній темп бігу, а також про те, чи мали вони сімейну історію артриту. В середньому бігуни, які взяли участь в опитуванні, були трохи меншими за 44 роки та пробігали 44,6 кілометрів на тиждень зі швидкістю 10,5 кілометрів на годину. Зазвичай вони тренувались близько 15 років, хоча це число коливалося від 1 до 67 років. Багато респондентів бігали свій перший марафон, тоді як кілька обраних пробігли десятки.
Завдяки широкому характеру досліджуваної групи — відхід від історичних досліджень, зосереджених на олімпійцях елітного рівня — північно-західні дослідники змогли проаналізувати, як ризик артриту бігунів змінювався відповідно до їх темпу бігу, інтенсивності та загальної історії бігу.
Отже, дослідники не виявили жодного зв’язку між підвищеним ризиком артриту колінного або тазостегнового суглобів і кількістю років, протягом яких хтось бігав, кількістю пройдених марафонів, щотижневим пробігом або темпом бігу.
Багато лікарів розглядають остеоартрит як стан «зношення». «Наш організм часто порівнюють з автомобілем.
Якщо порівняти людей з автомобілями, інтуїтивно зрозуміло, що чим більше ви використовуєте свої суглоби, тим більше ви їх зношуєте. Але суглоб насправді є активною, живою частиною тіла, майже як орган
У дослідників викликає занепокоєння підхід, коли лікарі радять пацієнтам обмежити фізичні навантаження, адже активність може навпаки покращити роботу м’язів навколо суглобів і спонукати організм виробляти більше синовіальної рідини, в’язкої рідини, яка змащує суглоби.
Біг не допоможе запобігти неминучим факторам ризику остеоартриту, таким як вік і сімейний анамнез, але він точно може запобігти таким захворюванням, як серцеві захворювання та ожиріння.
За матеріалами: NBC NEWS
0
