Аналіз приблизно 450 000 електронних медичних записів виявив зв’язок між інфекціями грипу та іншими поширеними вірусами та підвищеним ризиком розвитку таких нейродегенеративних станів, як хвороба Альцгеймера чи Паркінсона у подальшому житті. Але дослідники попереджають, що дані свідчать лише про можливий зв’язок і що досі неясно, як і чи інфекції викликають початок захворювання.
Авторство: Lennart Nilsson, Boehringer Ingelheim International GMBH, TT/SPL
За даними оприлюдненого дослідження, існує принаймні 22 зв’язки між вірусними інфекціями та нейродегенеративними захворюваннями. Деякі з вірусних впливів були пов’язані з підвищеним ризиком захворювань мозку до 15 років після зараження.
Це не вперше вчені пов’язують вірусні захворювання з нейродегенеративними. Наприклад, інфекція певного типу вірусу герпесу пов’язана з розвитком хвороби Альцгеймера, а фундаментальне дослідження, оприлюднене минулого року знайшло найпереконливіші докази того, що вірус Епштейна-Барра пов’язаний з розсіяним склерозом. Однак, всі ці дослідження вивчали зв’язок між один вірусом і конкретним захворюванням.
Щоб зрозуміти, чи пов’язані віруси з захворюваннями мозку в широкому плані, дослідники проаналізували сотні тисяч медичних записів, аби знайти приклади коли людина мала одночасно вірусну інфекцію і захворювання мозку. Проаналізувавши записи 450000 людей з кількох медичних баз даних, дослідники виявили чіткі зв’язки у 22 парах (вірус-захворювання).
Одна з найсильніших асоціацій була між вірусним енцефалітом, рідкісним запаленням мозку, яке може бути спричинене кількома типами вірусів, та хворобою Альцгеймера. Люди з енцефалітом мали приблизно в 31 раз більше шансів захворіти на хворобу Альцгеймера пізніше в житті, ніж люди, які не хворіли на енцефаліт. Більшість інших співвідношень були скромнішими: люди, які перенесли напад грипу, що спричинив пневмонію, мали в чотири рази більше шансів захворіти на хворобу Альцгеймера, ніж люди, які не розвинули грип із пневмонією. Не було жодних пар, які б свідчили про захисний зв’язок між вірусною інфекцією та захворюванням мозку.
Серед недоліків дослідження поважні вчені називають вибірку пацієнтів – в мета-аналізі вивчались лише серйозні випадки вірусних захворювань, коли хворі викликали лікаря. В такому сенсі, розширення вибірки на легкі форми вірусних захворювань послабить асоціації. Також, слід враховувати що віруси мають різну регіональну поширеність, наприклад, вірус Зіка або вірус Західного Нілу значно більше поширені за межами Європи, де проводилось дослідження. До того ж дане дослідження не дає розгадки – чи це вірусна інфекція провокує розвиток захворювання, чи вона визначає схильність да таких захворювань чи навпаки нейродегенеративні захворювання кажуть про схильність до вірусних інфекцій, адже автори виявили що чим більше часу минуло між інфекцією та діагностикою захворювання мозку, тим слабшим був зв’язок.
Якщо майбутні дослідження приділять більше уваги зв’язку між вірусною інфекцією та захворюваннями мозку, це може запропонувати медичним працівникам відчутний спосіб відстрочити початок нейродегенеративних захворювань. Від багатьох із цих вірусів існують вакцини. Оскільки кілька типів деменції діагностують у пізній період життя — близько до середньої очікуваної тривалості життя — якби клініцистам вдалося відстрочити початок хвороби навіть на пару років, це могло б означати, що у багатьох людей хвороба може ніколи не розвинутися.
За матеріалами: NATURE.COM
0