Людський мозок містить незліченну кількість таємниць і вражає вчених своєю складністю – від структури до функції. Досягнення нейровізуалізації та молекулярної біології лише нещодавно дозволили вченим досліджувати живий мозок на рівні деталізації, який раніше був недосяжним, розкриваючи багато його таємниць. Останнє відкриття — це раніше невідомий компонент анатомії мозку, який діє як захисний бар’єр і платформа, з якої імунні клітини контролюють мозок на предмет інфекції та запалення.

Дані стандарти спрямовані на удосконалення нормативної бази на засадах доказової медицини та рекомендацій ВООЗ. Вони дозволять підвищити якість лікування, знизити рівень захворюваності, інвалідизації та смертності, а також зменшити витрати та ризики для пацієнтів.

Нове дослідження було проведено у співпраці американського та датського . Вчені змінили наше розуміння фундаментальної механіки людського мозку та зробили значні відкриття в галузі нейронауки, включаючи деталі багатьох важливих функцій клітин мозку, які називаються глією, та унікальний процес усунення відходів у мозку, яку лабораторія назвала глімфатичною системою.

Дослідження було зосереджене на мембранах, або мозкових оболонках, що оточують мозок створюючи бар’єр. У традиційному розумінні відомі три шари мозкових оболонок – тверда, арахноїдальна (павутинна) та м’яка мозкові оболонки.

Новий шар, відкритий дослідниками додатково розділяє простір між м’якою та арахноїдальною оболонками, субарахноїдальний простір, на два відсіки. Новий шар, які дослідники виявили та описали вони назвали SLYM, абревіатура S subarachnoidal LY лимфатикоподібна М мембрана.

SLYM – ще одна мезотеліальна мембрана, подібна до тих які вистилають наші легені, серце, кишківник. Ідею про те, що мезотеліальна мембрана може існувати в нервовій системі належить першому автору дослідження К’єлді Мьолгорда, доктору медичних наук, професору нейроанатомії в Копенгагенському університеті. Ця мембрана надзвичайно тонка і делікатна, складається з одного шару клітин.
Проте, незважаючи на делікатну структуру, SLYM є щільним бар’єром що пропускає лише дуже малі молекули. Здається, він розділяє «чистий» і «брудний» ліквор. Такі спостереження натякають на важливу роль SLYM у формуванні глімфатичної системи, яка потребує контрольованого потоку та обміну спинномозкової рідини, що забезпечує приплив свіжої спинномозкової рідини, одночасно вимиваючи токсичні білки, пов’язані з хворобою Альцгеймера та іншими неврологічними захворюваннями, із центральної нервової системи. Це відкриття допоможе дослідникам точніше зрозуміти механізми глімфатичної системи, яка нещодавно була предметом гранту в розмірі 13 мільйонів доларів.

Відкриття SLYM відкриває двері для подальшого вивчення його ролі в захворюваннях мозку. Наприклад, дослідники відзначають, що більші та більш різноманітні концентрації імунних клітин збираються на мембрані під час запалення та старіння. Коли мембрана була розірвана під час черепно-мозкової травми, викликане порушення потоку ліквору порушило роботу глімфатичної системи та дозволило імунним клітинам, що не належать до центральної нервової системи, проникнути в мозок.
Ці та подібні спостереження свідчать про те, що такі різноманітні захворювання, як розсіяний склероз, інфекції центральної нервової системи та хвороба Альцгеймера, можуть бути спровоковані або погіршуватися аномаліями функції SLYM. Вони також припускають, що на доставку ліків і генної терапії в мозок може вплинути функція SLYM, що необхідно враховувати при подальших розробках біологічної терапії.

За матеріалами: SciTechDaily