Найбільш постраждала від дій окупантів на Сумщині лікарня поступово відбудовується та відновлює роботу.
У медзаклад повертаються все більше лікарів, вже навіть є черги під кабінетами, та народжуються немовлята.
Лікарі попри все, стримаючи біль і розпач від пережитого, всіляко підтримують своїх пацієнтів переконуючи, що життя триває і навіть на руїнах можливо все почати спочатку.
Жінка на ім’я Аліна, щойно дізналася, що пологове відділення лікарні знову запрацювало, вирішила повернутися додому.
Останні місяці вагітності були для жінки суцільною боротьбою за те, щоб її крихітка таки побачила світ.
Я тут всіх знаю і мені тільки тут хотілося дуже народжувати
Майже місяць росіяни чинили руйнування в місті. Стріляли по будинках та лікарнях з танків, виносили обладнання, тоді як усередині закладу перебували близько 80 пацієнтів та лікарів.
Медичні працівники були змушені ховатися від обстрілів та жити в підвалі.
Тетяна Сидоренко – завідувачка пологового відділення Тростянецької міської лікарні, за той час прийняла 7 пологів і навіть двійню.
І як ніколи народжували, без усяких ускладнень. Це настільки важко все пережити, тому що не за себе думаю, думаю за дітей, думаю за жінок
Тетяна робить все аби вберегти жінок від зайвих переживань та жахливих спогадів. Зруйновані палати, які ще потребують ремонту завісили тканиною.
Щоб жінки не бачили. Як сюди можна щоб хтось щось побачив? Це біль у нас залишається. Дві пологові зали вже працюють. Упевнена, ще трохи і все відбудують.
Найбільш зруйноване – хірургічне відділеня реанімації, на 5 поверсі. Там і досі наскрізні дірки між стінами, за нього візьмуться згодом, а поки облаштовують те, що вціліло аби мати змогу оперувати.
Вже за тиждень у лікарні з’явиться ще одна операційна – з реанімацією та палатами – на базі польового госпіталю. Його взялися зводити доброчинці з Великої Британії. Сюди також прибудуть англійські лікарі та безкоштовно оперуватимуть разом із нашими хірургами.
Польовий госпіталь спроєкторваний так, щоб можна було оперувати. Це операційна, а з іншого боку буде кімната відновлення, позаду дві палати – чоловіча та жіноча. За день тут можна оперувати від п’яти до семи пацієнтів, а також приймати 20 пацієнтів всередині.
Найбільш зруйноване – хірургічне відділеня реанімації, на 5 поверсі. Там і досі наскрізні дірки між стінами, за нього візьмуться згодом, а поки облаштовують те, що вціліло аби мати змогу оперувати.
Міжнародні благодійні організації допомагають обладнанням, медикаментами, закладу подарували 5 швидких, бо ті, що були, викрали чи спалили окупанти. А під кабінетами знову черги пацієнтів. Хтось прийшов на обстеження, хтось на лікування, а хтось просто подивитися чи справді лікарня вистояла.
Джерело — tsn.ua
0