В останні десятиліття в зв’язку з глобальними змінами в харчовому раціоні спостерігаються патоморфоз вже відомих захворювань, асоційованих з харчуванням, а також поява нових захворювань. Яскравою ілюстрацією цього є патологія, асоційована з непереносимістю глютену (клейковина), — рослинного білка, який міститься в злаках (пшениця, жито, ячмінь та ін.) [1].

Целіакія — імуноопосередковане захворювання, яке розвивається у генетично схильних осіб і зумовлене непереносимістю глютену, що призводить до запалення слизової оболонки, атрофії ворсинок, що, у свою чергу, викликає мальабсорбцію. Окрім того, нещодавно описано новий синдром глютенової непереносимості — чутливість до глютену, не асоційована з целіакією [2].

Патологія, асоційована з глютеном, ймовірно, пов’язана з тим, що глютен може провокувати різні імунні реакції, перш за все, з боку шлунково-кишкового тракту [3]. Так, дані літератури свідчать, що при целіакії характерною є наявність тяжких імунних реакцій зі супутніми нервово-психічними симптомами, включаючи когнітивні порушення, депресію та тривогу. У свою чергу, результати дослідження I.T. Lichtwark та співавторів (2014), в якому брали участь пацієнти з целіакією віком 22–39 років, продемонстрували, що безглютенова дієта асоціюється із зменшенням вираженості симптомів з боку шлунково-кишкового тракту та покращенням когнітивних функцій [4].

І хоча дані літератури свідчать про відсутність користі безглютенової дієти для осіб без целіакції, однак з кожним роком у світі стають все більш популярними дієти з виключенням глютену. Так, за статистичними даними, частка осіб, які дотримуються безглютенової дієти та не мають целіакії, збільшилася з 0,5% у 2009 р. до 1,7% у 2014 р., тоді як поширеність целіакії залишилася низькою протягом того ж періоду (0,7%) [5]. Така популярність безглютенової дієти асоційована з тим, що у 2013 р. світ побачив книгу «Їжа та мозок», бестселер «New York Times», в якій автор озвучив твердження, що глютен чинить негативний вплив на когнітивну функцію [6].

На сучасному етапі розвитку медицини даних, які б підтверджували або спростовували негативний плив глютену на організм, недостатньо. Групою вчених на чолі з Y. Wang  та співавторами (2021) проведено когортне дослідження, метою якого було визначити, чи асоційовне споживання глютену з когнітивною дисфункцією [7].

Методи

Проведено когортне дослідження за участю 13 494 жінок без целіакії, які брали участь у популяційному дослідженні Nurses’ Health Study II. Дані про харчування були відібрані за період з 1991 по 2015 р., дані про когнітивну функцію — 2014–2019 рр. Аналіз даних проводився з жовтня 2020 до квітня 2021 р.

В якості основної кінцевої точки оцінювалася когнітивна функція за шкалою Cogstate Brief Battery: показник швидкості психомоторної реакції та уваги, показник пам’яті та загальний бал когнітивної функції.

Результати

Загалом у когорту дослідження  включено 13 494 жінки (середній вік 60 років). Середній показник споживання глютену становив 6,3 г/день.

За даними регресійного аналізу (з урахуванням демографічних показників і показників способу життя), не виявлено достовірних відмінностей за всіма когнітивними функціями між жінками, які вживали найбільшу і найменшу кількість глютену (показник психомоторної швидкості та уваги: –0,02; 95% довірчий інтервал (ДІ) –0,07–0,03; р=0,22; показник пам’яті: 0,02; 95% ДІ –0,03–0,07; р=0,30; загальний бал когнітивної функції: −0,002; 95% ДІ 0,05–0,05; р=0,78).

Відмінностей в аналізі даних не виявлено, а також в аналізі, що враховує джерело глютену (рафіновані зерна або цільнозернові культури), кількість глютену. Аналогічні результати отримані в аналізі чутливості, що виключав жінок з деменцією або онкологічним захворюванням.

Висновок

Результати цього дослідження не виявили асоціації між вживанням глютену та когнітивною дисфункцією у жінок без целіакії. Отримані результати не підтверджують сучасні рекомендації щодо обмеження в харчовому раціоні продуктів, які містять глютен, з метою підтримки когнітивних функцій в осіб без целіакії.

1. Biesiekierski J.R. (2017) What is gluten? J. Gastroenterol. Hepatol.; 32(suppl. 1): 78–1. doi:10.1111/jgh.13703.
2. Makhlouf S., Messelmani M., Zaouali J. et al. (2018) Cognitive impairment in celiac disease and non-celiac gluten sensitivity: review of literature on the main cognitive impairments, the imaging and the effect of gluten free diet. Acta. Neurol. Belg.; 118(1): 21–27. doi:10.1007/s13760-017-0870-z.
3. Yelland G.W. (2017) Gluten-induced cognitive impairment (“brain fog”) in coeliac disease. J. Gastroenterol. Hepatol.; 32(suppl. 1): 90–93. doi:10.1111/jgh.13706.
4. Lichtwark I.T., Newnham E.D., Robinson S.R. et al. (2014) Cognitive impairment in coeliac disease improves on a gluten-free diet and correlates with histological and serological indices of disease severity. Aliment. Pharmacol. Ther.; 40(2): 160–170.
5. Choung R.S., Unalp-Arida A., Ruhl C.E. et al. (2017) Less hidden celiac disease but increased gluten avoidance without a diagnosis in the United States: findings from the National Health and Nutrition Examination Surveys from 2009 to 2014. Mayo Clinic Proceedings, Dec 5. doi:10.1016/j.mayocp.2016.10.012.
6. Perlmutter D. (2013) Grain Brain: The Surprising Truth About Wheat, Carbs, and Sugar—Your Brain’s Silent Killers.
7. Wang Y., Lebwohl B., Mehta R. et al. (2021) Long-term Intake of Gluten and Cognitive Function Among US Women. JAMA Netw Open.; 4(5): e2113020.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua