Актуальність

Синдром професійного вигорання (СПВ) входить до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 11-го видання як явище, що виникло внаслідок хронічного стресу на роботі. Це не медичний стан чи діагноз, і це явище вже описували в МКХ-10 (МОЗ, 2019). Згідно з МКХ-11, вигорання — це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці (МОЗ, 2019).

За даними опитування, проведеного у США 2019 р., близько 44% лікарів пережили СПВ на роботі, а 15% перебувають у стані депресії та думають про суїцид. Причини СПВ лікарів — занадто велика кількість адміністративних завдань і тривале перебування на робочому місці. Серед інших чинників лікарі називали електронні медичні картки, недостатню матеріальну компенсацію і відчуття того, що робота не приносить визнання.

Щодня в США здійснює суїцид мінімум один лікар. Цей показник вищий, ніж у будь-якій іншій професії, а також у 2 рази перевищує середню кількість суїцидів серед населення країни.

Тому вирішення проблеми СПВ лікарів стає одним з основних напрямків діяльності Національної академії наук, інженерії та медицини (National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine). На сьогодні ними розроблено шість стратегій, спрямованих на запобігання та зниження рівня професійного вигорання серед клініцистів, а також заходи щодо поліпшення стану їх здоров’я.

Основні стратегії

• Створення позитивної атмосфери на робочому місці

Медикам повинні надати умови, що сприяють задоволеності роботою, і забезпечити лікарям соціальну підтримку. Згідно з рекомендаціями, також слід вжити заходів щодо поліпшення стану здоров’я лікарів і оцінки того, як рішення, зокрема впровадження нових технологій, вплинуть на їх роботу і ризик вигоряння.

• Забезпечення сприятливих умов в медичних навчальних закладах

Рекомендуються зміни в системі медичної освіти. Наприклад, розглянути можливість введення системи оцінки залік/незалік; підвищити стипендіальне забезпечення студентів‑медиків; розширити доступ до освітнього кредиту; поліпшити моніторинг робочого навантаження (включаючи) і створення нової системи погашення кредитів.

• Удосконалення технологій у сфері охорони здоров’я

Необхідно спростити для клініцистів систему електронних медичних карт. Постачальники інформаційних технологій у галузі охорони здоров’я повинні забезпечити автоматизацію несуттєвих завдань і скоротити обсяг документації.

• Зниження адміністративного тягаря

Рекомендується скоротити кількість прийнятих федеральними відомствами та установами штатів законів, нормативних актів, політичних заходів і стратегій, які практично несуттєві для лікування пацієнтів, однак негативно позначаються на клініцистах і спричиняють зростання СПВ.

• Надання підтримки лікарям і студентам-медикам

Слід усунути бар’єри, пов’язані з отриманням підтримки і послуг, необхідних для запобігання і зменшення вираженості симптомів вигорання; полегшити процес відновлення після вигорання; поліпшити професійний добробут учнів закладів вищої медичної освіти та практикуючих клініцистів.

• Інвестування в дослідження з вивчення професійного вигорання

До кінця 2020 р. федеральні агентства США мають намір розробити скоординовану програму досліджень, спрямовану на вивчення СПВ серед лікарів. При цьому пріоритетними напрямками повинні стати встановлення причин вигорання на всіх етапах кар’єри і життя; вплив вигорання на лікарів і відображення його наслідків на безпеку пацієнтів; потенційні заходи щодо поліпшення стану клініцистів і студентів медичних закладів.

Висновки

Профілактика та психокорекція СПВ має позитивний влив на професійну діяльність лікаря. На сьогодні перед представниками всіх наук постає єдине завдання — знайти те оптимальне напруження у процесі праці, що забезпечить її високу ефективність, але не призведе до небажаних наслідків у результаті тривалого нервово-психічного напруження. Звичайно, це поняття потребує подальшого вивчення, оскільки отримані знання можуть мати практичне втілення і суттєво допомогти у вирішенні проблеми СПВ.

• National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine (2019) Taking Action Against Clinician Burnout: A Systems Approach to Professional Well-Being. Washington, DC: The National Academies Press (https://doi.org/10.17226/25521).

Анна Хиць