Інфекційний мононуклеоз — гостре антропонозне вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна — Барр (ВЕБ, EBV).

Термін «мононуклеозоподібний синдром» застосовують щодо недуг, які клінічно нагадують інфекційний мононуклеоз, проте мають відмінну етіологію (цитомегаловірусна інфекція, гострий ретровірусний синдром).

Епідеміологія

Протягом 2019 р. в Україні 5467 людей захворіли на інфекційний мононуклеоз. Зокрема, 863 випадки зафіксували у жителів сільської місцевості, а 4597 — у дітей віком до 17 років.

Збудник інфекційного мононуклеозу — ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae. Вірус має два варіанти (A і B, або 1 і 2). Обидва поширені та спричиняють однакове захворювання. Збудник нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко гине внаслідок висушування, під дією високої температури.

Джерело інфекції — хвора чи інфікована людина. Після первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього життя.

Інфікування відбувається через контакт зі слиною, наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе шляхом переливання крові, пересадки кісткового мозку чи органів.

Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів.

Сприйнятливість населення до захворювання висока. Будь-які імунодефіцитні стани спричиняють генералізацію інфекції.

Клініка

Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу:

• лихоманка;
• генералізована чи регіонарна лімфаденопатія;
• тонзиліт, фарингіт і гепатоспленомегалія;
• характерні зміни загального аналізу крові (лімфомоноцитоз, атипові мононуклеари).

У більшості випадків прогноз під час інфекційного мононуклеозу сприятливий. Водночас захворювання може спричинити небезпечні для життя ускладнення, зокрема:

• обструкції верхніх дихальних шляхів;
• розриви селезінки;
• тяжку тромбоцитопенію та гемолітичну анемію.

Лабораторна діагностика:

• загальний аналіз крові;
• імуноферментний аналіз (ІФА);
• ПЛР-діагностика.

Профілактика

Профілактика інфекційного мононуклеозу полягає у тому, що хворих госпіталізують до інфекційного відділення чи ізолюють вдома. Медичне спостереження контактних осіб з епідемічного осередку рекомендоване протягом 20 днів. Ефективність дезінфекції в осередку не доведена.

Особи, які недавно перенесли підтверджену ВЕБ-інфекцію або хворіли на мононуклеозоподібне захворювання, не повинні бути донорами крові та органів для трансплантації.

Лікування інфекційного мононуклеозу

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами phc.org.ua

Джерело: https://www.umj.com.ua/