За даними Центру громадського здоров’я, станом на 5 серпня в Україні зафіксовано1271 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19.

Загалом в Україні 75 490 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 1788 летальних, 41 527 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 1271 новий випадок. Проведено 1 098 665 тестувань методом ПЛР. Усього за добу одужало 914 пацієнтів.

Найбільша кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстрована у Львівській (292), Закарпатській (244,4) та Івано-Франківській (232) областях.
На стаціонарному лікуванні перебуває 4935 осіб, з них 136 осіб підключені до апарату ШВЛ. Усього госпіталізації потребували 19 008 осіб, підключення до апарату ШВЛ — 554 пацієнтів.
Станом на 5 серпня в Україні – 32 175 активних хворих на COVID-19
Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 2880 випадків;
• Волинська область — 4064 випадки;
• Дніпропетровська область — 1474 випадки;
• Донецька область — 926 випадків;
• Житомирська область — 2009 випадків;
• Закарпатська область — 5462 випадки;
• Запорізька область — 871 випадок;
• Івано-Франківська область — 5168 випадків;
• Кіровоградська область — 711 випадків;
• м. Київ — 8812 випадків;
• Київська область — 3942 випадки;
• Львівська область — 10 223 випадки;
• Луганська область — 135 випадків;
• Миколаївська область — 658 випадків;
• Одеська область — 3638 випадків;
• Полтавська область — 472 випадки;
• Рівненська область — 6442 випадків;
• Сумська область — 570 випадків;
• Тернопільська область — 3149 випадків;
• Харківська область — 4239 випадків;
• Херсонська область — 236 випадків;
• Хмельницька область — 1232 випадки;
• Чернівецька область — 6298 випадків;
• Черкаська область — 959 випадків;
• Чернігівська область — 920 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 05 серпня 2020 року до Центру надійшло 1653 повідомлення про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 129 372 повідомлення про підозру на COVID-19.

Дані у розрізі областей можна знайти за посиланням.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

Згідно з постановою Кабміну від 22.07.2020 № 641 в Україні, залежно від епідемічної ситуації в регіоні чи окремих його частинах, визначають «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважають той, в якому є хоча б одна із таких ознак:

• завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить понад 50%;
• середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА менша за 24 на 100 000 населення протягом останніх семи днів;
• коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить понад 11%;
• показник зростання кількості випадків COVID-19 становить понад 10%.

Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону чи окремих його частин.

Рівень епідемічної небезпеки за результатом оцінювання епідемічних показників визначають рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Переглянути карту із зонами можна тут.

Міністерство охорони здоров’я запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на COVID-19. Відповідний документ ініційований Міністром охорони здоров’я Максимом Степановим.

З 29 березня Україна працює за оновленими медичними стандартами надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Зокрема, МОЗ Україн оновив алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19.

Відповідно до цих алгоритмів, пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, тобто в домашніх умовах.

При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта і його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов'язково мають використовувати засоби індивідуального захисту.

Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене у разі, якщо пацієнт перебуває в групі ризику щодо розвитку ускладнень або має симптоми, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг.

До таких симптомів відносяться: ядуха; утруднене дихання; збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми; кровохаркання; шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея); зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).

Зазначаємо, що ускладнення дихання при COVID-19 зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби, тому медпрацівникам рекомендовано особливо активно спостерігати за хворими саме в цей період.

Відповідні державні положення затверджені наказом МОЗ України про “Організацію надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)”. Вони ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров'я, оновлених після поширення хвороби за межі Китаю, та є адаптованими до потреб системи охорони здоров'я України.

Також за дорученням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня Віктора Ляшка, у всіх областях України створені мобільні бригади, які виїжджають на виклик сімейного лікаря, екстреної медичної допомоги та інших медичних працівників до пацієнтів з підозрою на COVID-19 для забору зразків на проведення досліджень у лабораторії. Це значно зменшить мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів.

Про випадки відмови від проведення дослідження на коронавірусну інфекцію, за наявності симптомів та підпадання під визначення випадок, просимо повідомляти на визначену гарячу лінію вашої області. 

Критерії за якими людина може вважатися контактною:

•    Особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19.

•    Особа мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання).

•    Особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок) та не використовувала засоби індивідуального захисту.

•    Особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше, за умови не використання відповідних засобів індивідуального захисту або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад, порушення цілісності рукавичок).

•    Особа перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру.

•    Медичний працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19.

•    Працівники лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів отримані від хворих на COVID-19.

•    Працівники патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які

безпосередньо приймали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для

проведення ПЛР-дослідження навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту.

•    Контакт в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на

COVID-19, супутники подорожі.

•    Члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хворий.

•    Якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більш велику зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними.

Затверджені рекомендації щодо безпечного поховання померлих від COVID-19

•         до обрядів перед похованням, у разі крайньої необхідності, може допускатись не більше ніж 10 осіб за умови одночасного перебування у приміщенні;

•         не більше 1 особи на 10 квадратних метрів;

•         під час обряду між присутніми має бути безпечна дистанція у 1,5 метра;

•         поцілунки тіла померлої особи забороняються, оскільки існує пряма можливість інфікування.

•         поховання або кремація тіла мають здійснюватися у щільно закритій труні;

•         органи місцевого самоврядування здійснюють облік осіб, які були присутні під час поховання.

Для медичних працівників, які безпосередньо контактують з тілами, діють наступні правила:

•         Обов'язкове використання засобів індивідуального захисту: рукавичок, водостійкого ізоляційного халата із довгими рукавами.

•         Під час розтину тіла обов'язкове використання водостійкого ізоляційного халата із довгими рукавами або комбінезону, окуляр або захисного щитка, респіратору з класом захисту не нижче FFP2, медичної одноразової шапочки.

•         Під час транспортування тіла до моргу обов'язкове використання засобів індивідуального захисту, які унеможливлюють можливість інфікування через контакт з фізіологічними рідинами. Контакти з тілом мають бути мінімізовані.

•         При транспортуванні до крематорію або місця поховання рекомендується застосовувати непроникні герметичні пакети-мішки для тіла.

•         Для приміщення де перебувала померла особа рекомендується звичайне прибирання приміщень з подальшим проведенням заключної дезінфекції.

Під час підготовки до поховання чи кремації тіла померлої особи впроваджено наступні правила:

•         Медичні працівники мають провести інструктаж особам, які беруть участь в ритуальних діях, що передбачають контакт із тілом.

•         До ритуальних обрядів перед похованням, у разі крайньої необхідності, може допускатись не більше ніж 10 осіб за умови одночасного перебування у приміщенні не більше 1 особа на 10 квадратних метрів.

•         Під час обряду між присутніми має бути безпечна дистанція у 1,5 метри.

•         Тіла померлих мають бути оброблені дезінфекційним розчином та поміщені у непроникний герметичний пакет-мішок.

•         Поцілунки тіла померлої особи забороняються, оскільки існує пряма можливість інфікування.

•         Поховання або кремація тіла мають здійснюватися у щільно закритій труні.

•         Органи місцевого самоврядування здійснюють облік осіб, які були присутні під час поховання.

Детально про рекомендації для медичних працівників та учасників ритуальних обрядів читайте у Постанові.

25 березня Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Також на засіданні Кабінету Міністрів України заступника Міністра охорони здоров'я, головного державного санітарного лікаря призначено керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня.

З появою вірусу COVID-19 залишається багато невизначеностей щодо певних епідеміологічних, сероепідеміологічних (пов'язаних з ідентифікацією антитіл в популяції), клінічних і вірусологічних характеристик вірусу і пов'язаних з ним захворювань. Дослідження для оцінки цих характеристик в різних умовах мають вирішальне значення для поглиблення розуміння епідемічного процесу COVID-19. Вони також нададуть надійну інформацію, необхідну для уточнення моделей прогнозування та інформування про заходи громадської охорони здоров'я.

Таким чином, ВООЗ у співпраці з технічними партнерами адаптувала протоколи ранніх епідеміологічних досліджень по пандемічному грипу та MERS-CoV, щоб краще зрозуміти ці характеристики і то, як вони можуть використовуватися для інформування про заходи охорони здоров'я.

На сьогоднішній день п'ять ранніх основних сероепідеміологічних протоколів і форм збору даних доступні на веб-сайті Технічного керівництва ВООЗ COVID-19 Early investigations protocols.

Всі протоколи пропонують стандартизовану методологію, що дозволяє систематично збирати дані і біологічні зразки з урахуванням місцевих умов і характеристик спалаху і швидко обмінюватися ними в форматі, який можна легко систематизувати, табулювати і аналізувати в багатьох різних умовах по всьому світу.

З самого початку спалаху COVID-19 IPC грає важливу роль в профілактичних і пом'якшуючих заходах. Щоб забезпечити засноване на фактичних даних керівництво за якістю і оперативне реагування на глобальний попит, ВООЗ скликала Спеціальну консультативну групу експертів з профілактики та інфекційного контролю у рамках Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій в області охорони здоров'я (WHE), в якій беруть участь члени Глобальної мережі з профілактики та інфекційного контролю (GIPCN), члени відповідних установ і держави-члени уражені COVID-19. Ця консультативна група підтримує компонент WHE IPC, надаючи своєчасні рекомендації по готовності та реагуванню на COVID-19 на основі наявних даних. Вони проводять щотижневі обговорення технічних аспектів заходів IPC і обмінюються досвідом в постраждалих країнах. Наступні рекомендації / інструменти були випущені із допомогою з цією глобальною консультативною групою IPC:

1. Оцінка і контроль ризику впливу на працівників охорони здоров'я в контексті вірусу COVID-19 Health workers exposure risk assessment and management in the context of COVID-19 virus. Цей інструмент повинен використовуватися медичними установами, які обслуговували або пацієнтів з COVID-19; він повинен бути заповнений для всіх працівників охорони здоров'я (HCW), які контактували із підтвердженим випадком у пацієнта з COVID-19 в медичній установі. Він допомагає визначити ризик зараження вірусом COVID-19 медпрацівників, які були схильні до дії пацієнта з COVID-19, і надає рекомендації щодо належного лікування цих медпрацівників.

2. Міркування, що стосуються карантину окремих осіб в контексті стримування від COVID-19. Considerations for quarantine of individuals in the context of containment for coronavirus disease (COVID-19)  Мета цього документа – запропонувати державам-членам керівництво по карантинним заходам для окремих осіб в контексті COVID-19. Він призначений для тих, хто відповідає за встановлення місцевої або національної політики в галузі карантину окремих осіб і дотримання заходів профілактики і контролю інфекцій у цих умовах.

3. У співпраці з колегами WASH, включаючи ЮНІСЕФ, група розробила брифінг з водопостачання, санітарії, гігієни та управління відходами для COVID-19.

Оцінка ризиків за даними ECDC:

• ризик, пов'язаний з інфікуванням COVID-19 для людей в Європі, в даний час оцінюється від середнього до високого;
• ризик зараження цією хворобою для людей з країн Європи, які подорожують / проживають в районах, де немає випадків захворювання, або декілька імпортованих випадків, або з обмеженим місцевим поширенням, в даний час оцінюється від  низького до середнього;

• ризик для людей з країн Європи, які подорожують / проживають в районах з більш поширеною місцевою передачею, в даний час вважається високим;
• ризик виникнення кластерів, пов'язаних з COVID-19, в інших країнах Європи в даний час вважається помірним або високим;
• ризик широко поширення і стійкою передачі COVID-19 в Європі в найближчі тижні від середнього до високого, і все більше країн повідомляють про більшу кількість випадків і кластерів;
• ризик для потенціалу системи охорони здоров'я в Європі в найближчі тижні вважається від середнього до високого.

Оскільки спалах COVID-19 продовжує розвиватися, ВООЗ проводить його  порівняння з грипом. Обидва викликають респіраторні захворювання, але між цими двома вірусами і тим, як вони поширюються, є важливі відмінності. Це має важливе значення для прийняття заходів охорони здоров'я громадськості для реагування на кожен вірус.

Чим схожі COVID-19 і віруси грипу?

По-перше, COVID-19 і віруси грипу мають подібну клінічну картину захворювання. Тобто вони обидва викликають респіраторне захворювання, яке представляє собою широкий спектр захворювань від безсимптомного або легкого до важкого захворювання і смерті.

По-друге, обидва віруси передаються при контакті, краплях і фомітах. В результаті ті ж заходи громадської охорони здоров'я, як гігієна рук і дотримання дихального етикету (кашель в лікоть або в одноразову серветку), є важливими діями, які все можуть попередити інфекцію.

Чим відрізняються COVID-19 і віруси грипу?

Швидкість передачі є важливою відмінністю між двома вірусами. Грип має більш короткий середній інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) і більш короткий послідовний інтервал (час між послідовними випадками), ніж у вірусу COVID-19. Послідовний інтервал для вірусу COVID-19 оцінюється в 5-6 днів, в той час як для вірусу грипу послідовний інтервал становить 3 дні. Це означає, що грип може поширюватися швидше, ніж COVID19.

Крім того, передача в перші 3-5 днів хвороби або потенційно предсимптомна передача – передача вірусу до появи симптомів – є основною причиною передачі грипу. Хоча ми маємо дані про поширення вірусу SARS-CoV-2 за 24-48 годин до появи симптомів, в даний час це не є основною причиною передачі.

Передбачається, що репродуктивне число Ro – число осіб, яких може інфікувати одна захворіла людина – для вірусу SARS-CoV-2 становить від 2 до 2,5, що вище, ніж для грипу. Проте, оцінки як SARS-CoV-2, так і вірусів грипу дуже контекстні і специфічні для часу, що ускладнює прямі порівняння.

Діти є важливими факторами передачі вірусу грипу в суспільстві. Для вірусу SARS-CoV-2 початкові дані показують, що діти страждають менше, ніж дорослі, і що частота випадків у віковій групі 0-19 років низька.

Додаткові попередні дані, отримані в домашніх господарствах в Китаї, показують, що діти заражаються від дорослих, а не навпаки.

У той час як спектр симптомів для цих двох вірусів однаковий, частина з важким захворюванням, схоже, відрізняється.

Для COVID-19 дані на сьогоднішній день припускають, що 80% інфекцій є легкими або безсимптомними, 15% є тяжкими інфекціями, які вимагають кисневої терапії, і 5% є критичними випадками, які вимагають штучної вентиляції легень. Ці важкі і критичні випадки інфекції більш серйозніші, ніж спостерігається для при грипі.

Найбільш схильні до ризику важкої грипозної інфекції діти, вагітні жінки, люди похилого віку, люди з хронічними захворюваннями і люди з імунодефіцитом. Для COVID-19 поточні дослідження  показують, що старший  вік і наявні супутні захворювання підвищують ризик розвитку важкої інфекції.

Смертність від SARS-CoV-2 вище, ніж від грипу, особливо від сезонного грипу. Хоча для повної розуміння справжньої смертності від COVID-19 буде потрібно якийсь час, наявні у нас дані показують, що коефіцієнт летальності (число зареєстрованих смертей, поділене на зареєстровані випадки) становить 3-4%, частота смертей від інфекції (число зареєстрованих смертей, поділене на кількість інфекцій) буде нижче. Для сезонного грипу летальність зазвичай значно нижча 0,1%. Однак летальність в значній мірі визначається від доступності та рівня надання медичної допомоги.