Актуальність

Серед пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (ГІІ) або транзиторною ішемічною атакою (ТІА) ризик рецидиву в перші кілька місяців становить від 5 до 10%. Попередні результати свідчать, що застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) в комбінації з клопідогрелем у пацієнтів із перенесеним ГІІ або ТІА знижує ризик розвитку рецидиву та інших форм ішемічних подій у майбутньому.

Тікагрелор є антитромбоцитарним препаратом, механізм дії якого полягає в інгібуванні рецептора P2Y₁₂ на тромбоцитах. Результати оцінки ефективності застосування монотерапії тікагрелором у пацієнтів із ГІІ або ТІА не виявили переваги над АСК щодо запобігання серцево-судинним подіям (інсульт, інфаркт міокарда чи смерть) у майбутньому. Аналіз попереднього дослідження свідчить, що у підгрупі пацієнтів, які приймали АСК протягом 7 днів до рандомізації, застосування тікагрелору, вірогідно, знижувало ризик виникнення великих серцево-судинних подій. На підставі цього зроблено припущення, що ефект від застосування АСК, отриманий до рандомізації, може зберігатися протягом декількох днів після терапії, і комбінація тікагрелору та АСК може знизити ризик серцево-судинних подій. Проведено дослідження THALES, метою якого була оцінка ефектів додавання тікагрелору до терапії АСК у пацієнтів, які перенесли ГІІ або ТІА.

Методи

THALES — рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження, яке проводили у 28 країнах. Учасниками дослідження були пацієнти віком >40 років, які перенесли ГІІ середньої тяжкості (<5 балів за Шкалою інсульту Національного інституту здоров’я (NIHSS)) або ТІА високого ризику (>6 балів за Шкалою ризику інсульту (ABCD²) або симптоматичний внутрішньокраніальний/екстракраніальний артеріальний стеноз (≥50% діаметра просвіту артерії, що може спричинити ТІА).

Протягом 24 год від появи перших симптомів захворювання пацієнтів рандомізовано на дві групи у співвідношенні 1:1. У 1-й групі 30-денної терапії тікагрелором (початкова доза — 180 мг, далі — 90 мг 2 рази на добу), у 2-й групі — плацебо, у поєднанні з АСК (початкова доза — 300–325 мг/добу, далі — 75–100 мг/добу).

Первинною кінцевою точкою був вибраний комбінований показник інсульту і смерті від усіх причин протягом 30 днів. Вторинною кінцевою точкою був рецидив ішемічного інсульту або розвиток інвалідності протягом 30 днів. Первинною кінцевою точкою безпеки була наявність тяжкої кровотечі.

Результати

Період дослідження становив із 22 січня 2018 р. по 7 жовтня 2019 р. Загалом у дослідження було включено понад 11 тис. пацієнтів з ГІІ або ТІА в анамнезі.

Первинну кінцеву точку реєстрували у 303 (5,5%) пацієнтів групи тікагрелору і у 362 (6,6%) пацієнтів групи плацебо (відношення ризиків (ВР) 0,83; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,71–0,96; p=0,02). При цьому із вторинних кінцевих точок відмінності досягали статистичної значущості лише для рецидиву ішемічного інсульту (p=0,004). Первинна кінцева точка безпеки (наявність тяжких кровотеч) була значущо вищою у групі тікагрелору (0,5% проти 0,1%; p=0,001).

Висновки

Результати дослідження THALES свідчать, що у пацієнтів із ГІІ середньої тяжкості або ТІА високого ризику, 30-денна терапія тікагрелором, поєднана з АСК, супроводжувалася зниженням ризику розвитку комбінованого показника інсульту та смерті від усіх причин (первинна кінцева точка) порівняно з пацієнтами, які отримували монотерапію АСК. При цьому частота втрати працездатності була однаковою для обох груп, а ризик тяжких кровотеч — вищим у пацієнтів групи прийому тікагрелору порівняно з плацебо.

• Johnston S.C., Amarenco P., Denison H. et al. (2020) Ticagrelor and Aspirin or Aspirin Alone in Acute Ischemic Stroke or TIA. N. Engl. J. Med.,  383: 207–217. DOI: 10.1056/NEJMoa1916870.

Анна Хиць