У квітні 2016 року в історії ліквідації поліомієліту сталося дещо важливе: протягом 2 тижнів 155 країн і територій почали використовувати нову версію класичної оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) Альберта Сабіна, яка більше не захищала від одного з трьох типів поліовірусу. На той час вірус 2-го типу був ліквідований, і єдині випадки поліомієліту, що залишилися, були спровоковані живим вірусом у самій вакцині. Відмова від компонента типу 2 з вакцини покладе край і цим випадкам.
Але рішення, як стало відомо згодом, стало «беззастережним провалом», згідно з надзвичайно різким проектом звіту, підготовленим на замовлення Глобальної ініціативи з ліквідації поліомієліту (GPEI), який зараз відкритий для публічних коментарів. Несподівано, але вакцинний поліовірус типу 2 продовжив циркулювати після переходу на двокомпонентну вакцину, паралізувавши понад 3300 дітей. І GPEI витратила понад 1,8 мільярда доларів, намагаючись придушити ці спалахи, переважно в Африці. Ці цифри, безсумнівно, будуть зростати до тих пір, поки програма поліомієліту не знайде спосіб впоратися з проблемою, яку вона ненавмисно і з найкращими намірами створила.
«Настав час, коли хтось публічно оголосив перехід невдалим, враховуючи очевидні помилки в управлінні та керівництві.»
Автори звіту хотіли, щоб він привернув увагу програми.
«Ми повинні визнати, що це паралізовані діти в одних із найважчих місць у світі. Це цілком реальні наслідки програми»
«Ми намагаємося називати речі своїми іменами. Я сподіваюся, що звіт стане тривожним дзвінком для програми. Ліквідація поліомієліту була справою мого життя та амбіціями, і я б дуже хотів, щоб вона була успішною.»
« Те, що мав на меті цей перехід – звести до нуля випадки захворювання на тип 2 типу за допомогою вакцини, «явно не відбулося »
ОПВ, що складається з живих ослаблених поліовірусів, є найефективнішою вакциною для ліквідації поліомієліту, оскільки вона викликає сильний імунітет у кишечнику та поширюється через кал імунізованих дітей, захищаючи навіть тих, хто не отримує вакцинні краплі. ОПВ допоміг знизити кількість випадків поліомієліту більш ніж на 99,9% з моменту початку програми ліквідації в 1988 році. «Дикий» поліовірус зараз загнаний у кут в Афганістані та Пакистані, де цього року він паралізував чотирьох дітей.
Але в рідкісних випадках ослаблені віруси ОПВ можуть відновити свою здатність паралізуватися і почати циркулювати серед сприйнятливих дітей, викликаючи нові спалахи поліомієліту в районах з низьким рівнем вакцинації. Ось чому кінцева мета ініціативи зі знищення закликає припинити будь-яке використання ОПВ після того, як дикий вірус зникне, і ввести вакцину з інактивованого вірусу (ІПВ).
Запланований після того, як дикий поліовірус 2-го типу був ліквідований, цей перехід, який у звіті названо «найбільшими скоординованими зусиллями в галузі охорони здоров'я в історії», був схожий на пробний запуск для досягнення цієї кінцевої мети. GPEI створила запас моновалентної вакцини, націленої лише на тип 2, щоб реагувати на неминучі, але, як вважала GPEI, невеликі спалахи типу 2, отримані від вакцини, які спочатку виникнуть. Всі сподівались, що через кілька років світ може перестати турбуватися про тип 2.
Деякі країни дійсно змогли придушити спалахи 2 типу за допомогою моновалентної вакцини. Але в Африці «найгірший сценарій» швидко матеріалізувався, йдеться в проекті звіту: спалахи 2-го типу почали виходити з-під контролю, оскільки все більша кількість дітей, які більше не отримували імунітет до вірусу 2 типу під час планової імунізації, ставали сприйнятливими до нього. Між 3 і 4 роками після переходу – «точки неповернення», йдеться у звіті – кількість випадків зросла з 84 у семи країнах до 548 у 21 країні. З 2015 року кількість хворих зросла приблизно в 10 разів.
Як таке могло статися? У проекті звіту йдеться, що кампанії моновалентної вакцинації, які GPEI розпочала у відповідь на спалахи, були занадто обмеженими географічно, приходили занадто пізно і часто не охоплювали достатню кількість дітей. Оскільки ці спалахи відбувалися в місцях, де рівень рутинної імунізації був низьким, не було фону захисного імунітету.
Ще одним фактором, на думку авторів, є «нездатність або небажання керівництва GPEI визнати серйозність проблеми, що розвивається, і вжити коригувальних заходів». Основна проблема полягає в тому, що GPEI вже давно вважає вакцинні віруси менш небезпечними або другорядними в порівнянні з дикими вірусами.
Тепер мета полягає в тому, щоб зупинити спалахи, що тривають. Швидші та ширші заходи реагування допоможуть, як і нова вакцина проти поліомієліту 2 типу, яка з набагато меншою ймовірністю спровокує спалахи, і нові вакцини знаходяться в розробці. У доповіді також міститься заклик до більш широкого використання IPV, яка не зупиняє передачу, але запобігає паралічу, для рутинної імунізації та боротьби зі спалахами. Активізація рутинної імунізації серед уразливих груп населення є ключовою.
Що стосується майбутнього припинення всіх ОПВ, то уроки з переходу «однозначні», пишуть автори: відмови від ОПВ не слід намагатися, поки GPEI не тільки знищить дикий поліовірус, але й не зупинить стійку передачу вірусів, отриманих від вакцини. "Краще витратити час, зробити все правильно, ніж поспішати і зазнати вражаючої невдачі", - йдеться в проекті звіту.
Звіт «важко читати», каже Джон Вертефей, директор глобального відділу імунізації CDC і член стратегічного комітету, який керує GPEI. Але, за його словами, «це приведе нас до прокладання дуже ефективних шляхів, щоб завершити роботу» викорінення поліо.
В Україні схема вакцинації від полі включає обидві вакцини – інактивовану та оральну (живу). До першого року життя дитина повинна отримати дві дози вакцини ін’єкційно (ІПВ) у 2 та 4 місяці. У 6 місяців дитина отримує краплі (ОПВ). Також краплі дитина отримує в 1,5 роки, 6 років та в 14 років. Вакцини є повністю безоплатними.
Перед початком російського вторгнення поліомієліт повернувся в Україну. Ліків проти поліомієліту не існує. Всього шість доз вакцини формують імунітет до поліомієліту до кінця життя!
