Ред.: Аверкіна Любов

Психосоматика (від д. грец. ψυχή — душа та σῶμα — тіло) — напрям медичної психології, що вивчає вплив психічних факторів на виникнення та перебіг соматичних (тілесних) захворювань; дослідження, спрямовані на вивчення взаємозвʼязку психіки й тіла.

Психосоматична медицина – це частина великої, офіційної доказової медицини. Специфіка її в тому, що вона розглядає людський організм як єдиний, як і вся медицина, але робить акцент на тому, що наші мізки, наш спосіб життя, а отже, й наша психіка з усіма її компонентами – з мисленням, емоцією, волею, історією життя – має такий самий стосунок до тіла і проявляється на ньому, наприклад, через хвороби, як інші чинники. Наприклад, інфекції, травми, тому подібне. Отже, більш жорстко вивчає зв’язок психіки й тіла. Як підтверджують дослідження, вона може бути причиною старту захворювань, може бути причиною недосягнення терапевтичного ефекту, навіть коли ми говоримо про зрозумілі чинники.

За результатами американського дослідження, смертність серед людей, які вважали, що стрес у їхньому житті призведе до якоїсь величезної проблеми, – інфарктів, смертей тощо – була на 43% вища, ніж серед тих, хто не говорив про фатальність стресу. Крім того, статистика підтверджує, що люди, які переживають депресію, мають на 42 % вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, а люди з розладами сну – високий ризик розвитку діабету 2-го типу, ожиріння та інших метаболічних захворювань. Ті, у кого спостерігається генералізований тривожний розлад, мають підвищені рівні кортизолу, що може призвести до зниження імунітету та збільшення ризику захворювання на інфекційні хвороби.

Психосоматичних механізмів дуже багато. Як ми виховувалися в дитинстві й чи виховали в нас психологічну стійкість, психологічну гнучкість? Чи зробили нас безпорадними та виховали психологічну безпорадність? Чи вже в дитинстві нас навчили переборювати стреси й не розплачуватися власним тілом, виразками, гіпертонічною хворобою? Чи, навпаки, нас навчили здаватися за першої проблеми в житті й потім довго ходити по лікарях?

Психосоматика враховує цілісну життєву історію. Звідки людина взялася з такою психікою, аж від генетичного рівня – що їй передалося, які епігенетичні чинники вплинули і як людина тепер захищається та реагує на ті чи інші потрясіння свого життя – як біологічні потрясіння, так і психологічні.

У психосоматиці існує таке поняття як алекситимія – непроговорення своїх емоцій, неможливість самому для себе зрозуміти й назвати свою емоцію.

Будь-яка емоція (і суто психологічна складова, і обов'язково будь-яка емоція) – це тілесний складник. Тіло має пам'ять на все через емоції. Що би з тобою не трапилося, твоє тіло це запам'ятовує, натоптує нейронний сценарій. І потім, за збігом обставин, ця тілесна реакція спливає назовні. Тому сильні емоції завжди фіксуються й через тілесний прояв.

А якщо постійно спонукати одну й ту саму емоцію, наступить перезбудження. Навіть позитивні емоції призводять нервову систему в стан перезбудження й виникає рефлекторний захист. А перезбудження, своєю чергою, завжди призводить до того, що людина дає надмірну реакцію.

А якщо ж ця емоція негативна? І одна й та сама. Наприклад, страх. Нехай вона не буде сильна, але вона постійна. Спочатку руки спітніли, у роті пересохло. Стресова реакція, тому що виділився адреналін, кортизол. А на наступний день і голова трошки закрутилася. А потім пришвидшилось серцебиття. І одного разу від якоїсь ситуації, яка для нас стає страхітлива, ми переходимо до тривожно-панічного розладу чи реакції, коли вже явні прояви й уже потрібна якась корекція.

Отже, емоції завжди тягнуть за собою якісь тілесні реакції. І якщо емоції негативні, постійні та хронічні, то починає відповідати тіло. Я згодом, як правило, підтягнеться і депресія, і безсоння, і цілий комплекс. Тобто є дуже жорстка зв'язка. Наші емоції – це наші тілесні реакції. Якщо вони є постійними, тіло виснажується.

Тож, щоб бути здоровим фізично, треба звертати увагу на свої емоції, навчитися їх помічати й визначати. А, з іншого боку, бути уважним до свого тіла, до його сигналів.

Бережіть себе і будьте здорові.

За матеріалами: МОЗ України