Ред.: Аверкіна Любов
Колись вчені вважали сон схожим на завіму, що затягується на вікно між мозком і зовнішнім світом: коли завіса закрита, мозок перестає реагувати на зовнішні подразники.
Дослідження, опубліковане 12 жовтня в Nature Neuroscience, показує, що під час сну можуть бути періоди, коли ця завіса частково відкрита. Залежно від того, що говорили їм дослідники, учасники дослідження або посміхалися, або хмурилися у відповідь у певні фази сну.
«Ви не повинні мати можливість щось робити під час сну. Історично визначення сну полягає в тому, що усвідомлення вашого оточення зупиняється.Це означає, що ви не реагуєте на зовнішній світ»
Однак кілька років тому Одієтт почала сумніватися в цьому визначенні після того, як вона та її команда провели експеримент, під час якого вони змогли поспілкуватися з людьми, які усвідомлюють, що бачать сни під час сну — інакше відомі як усвідомлені сновидці. Під час снів цих людей експериментатори могли задавати запитання й отримувати відповіді за допомогою рухів очей і м’язів обличчя.
Карен Конколі, яка була співавтором цього дослідження та вченим-когнітивістом у Північно-Західному університеті в Еванстоні, штат Іллінойс, каже, що після того, як ця стаття вийшла в світ, «для нас залишалося відкритим питання, чи буде можливим спілкування з не- усвідомлені сновидці».
У своєму останньому дослідженні Д. Одієтт та її колеги спостерігали за 27 людьми з нарколепсією, яка характеризується денною сонливістю та високою частотою усвідомлених сновидінь, і 22 людьми без цього захворювання. Поки вони спали, учасників неодноразово просили насупитися або посміхнутися. Усі вони точно відповіли принаймні на 70% цих підказок.
Загальний рівень відповіді був вищим для всіх учасників під час швидкого сну (швидкі рухи очей), коли відбувається найглибший сон, але мозок залишається досить активним, ніж під час інших стадій сну. Дослідники відстежували активність мозку учасників під час експериментів за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), яка фіксує сигнали від електродів, розміщених уздовж шкіри голови людини.
«Це свідчить про те, що «у вас є деякі фізіологічні стани, які сприятливіші для того, щоб відкрити [завісу] для зовнішнього світу»
Використовуючи подібні експерименти, дослідники могли б краще зрозуміти різні розлади сну, включаючи безсоння та ходьбу уві сні, каже вона. І вони можуть почати визначати частини мозку, які активні під час сну, і як вони пов’язані зі свідомістю.
Це дослідження є частиною великої еволюції в галузі дослідження сну, каже Мелані Штраус, невролог і когнітивний вчений з лікарні Еразмус у Брюсселі, Бельгія. Дослідники відходять від моніторингу сну переважно за допомогою ЕЕГ і переходять до «дрібнозернистих» підходів, які поєднують ЕЕГ з різними завданнями та стимулами — стратегія, яка може допомогти пролити світло на конкретні захворювання чи стани, каже вона.
За матеріалами: NATURE.COM
0
