Ред.: Аверкіна Любов
Щоденне споживання солодких напоїв пов’язане з підвищеним ризиком раку печінки та хронічних захворювань печінки – такі висновки нещодавнього дослідження Brigham and Women's Hospital, де вивчали зв'язок між підсолодженими напоями та ризиком раку печінки та смертністю від хронічних захворювань печінки.
Близько 65% дорослих американців регулярно вживають напої, підсолоджені цукром. Хронічне захворювання печінки є переважним джерелом захворювань і смерті в усьому світі. Дослідники з Brigham and Women's Hospital провели одне з перших досліджень, спрямованих на вивчення зв’язку між споживанням підсолоджених напоїв, штучно підсолоджених напоїв і захворюваністю на рак печінки та хронічну хворобу печінки та смертність від цих хвороб.
Обсерваційне дослідження включало майже 100 000 жінок у постменопаузі з великого проспективного дослідження Ініціативи жіночого здоров’я. Учасники повідомили про звичайне споживання безалкогольних напоїв і фруктових напоїв (за винятком фруктового соку), а потім повідомили про вживання штучно підсолоджених напоїв через три роки. За учасниками спостерігали в середньому понад 20 років. Дослідники вивчали випадки захворюваності на рак печінки та смерті від хронічних захворювань печінки, таких як фіброз, цироз або хронічний гепатит, які були додатково підтверджені медичними документами або Національним індексом смертності.
Загалом 98 786 жінок у постменопаузі були включені до остаточного аналізу. 6,8% жінок, які вживали один або кілька підсолоджених напоїв щодня, мали на 85% вищий ризик раку печінки та на 68% вищий ризик смертності від хронічних захворювань печінки порівняно з тими, хто вживав менше трьох підсолоджених напоїв на місяць.
Автори зазначають, що дослідження було спостережним, і причинно-наслідковий зв’язок не досліджувався, у висновках науковці покладались на відповіді щодо споживання, вмісту цукру та результатів, які повідомляли самі. Потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити цей зв’язок ризику та визначити, чому солодкі напої збільшують ризик раку та захворювань печінки. Крім того, необхідні додаткові дослідження, щоб з’ясувати потенційні механізми шляхом об’єднання генетики, доклінічних та експериментальних досліджень.
За матеріалами:
SciTechDaily
0