Такі емоції як страх і тривога можуть пришвидшити серцебиття. Сучасне дослідження на мишах показало, що зворотній зв’язок також є – штучне підвищення частоти серцевих скорочень може викликати тривогу.
Всі ми знаємо про зв’язок емоцій і фізичного почуття – гусяча шкіра у відповідь на переляк, або відчуття завмирання у животі у відповідь на погані новини, таких прикладів безліч. Але питання чи то емоції керують тілом чи навпаки давно турбує дослідників.
Це було питання курки та яйця, яке було предметом дебатів протягом століття.
Він дізнався про цю головоломку, яку вперше запропонував психолог Вільям Джеймс у 1880-х роках, навчаючись у медичній школі, і каже, що з тих пір це питання не дає йому спокою.
Щоб перевірити це явище команда дослідників на чолі з Дейссеротом звернулись до оптогенетики, методу, що використовує світло для контролю активності клітин. Команда біоінженерів створила мишей, у серцях яких були клітини, чутливі до світла. Потім, науковці розробили крихітні жилети для тварин. Жилети випромінювали червоне світло, яке проходило крізь тіла гризунів і досягало серці. Під впливом такого червоного світла серцевий м’яз модифікованих тварин скорочувався. Такою оптогенетичною системою науковці прискорити серця тварин з 600 до 900 ударів за хвилину та почали спостереження за поведінкою.
Коли серці мишей прискорювались, миші менш охоче досліджували нові відкриті місця, що свідчило про їхню тривожність.
Потім дослідники виміряли мозкову активність піддослідних тварин. З’ясувалось, що область, відповідальна за емоції і обробку тілесних сигналів, ставала активнішою, коли частота серцевих скорочень збільшувалась - тварини ставали тривожними. Науковці дійшли висновку, що ця зона мозку відповідає з а інтеграцію сигналів серця про загрози зовнішнього середовища перед тим, як передати ці сигнали у зони вищого пізнання.
Ця робота «є великим прогресом з точки зору методології.
Цілком можливо, що ця петля «серце–мозок» еволюціонувала, щоб допомогти тваринам швидше обробляти сигнали про небезпеку: коли тварина бачить потенційну загрозу, ще до того, як мозок може повністю зрозуміти, що означає ситуація, частота серцевих скорочень підвищується, по суті повідомляючи про це мозок, що він повинен хвилюватися.
Це відкриття може практичні наслідки у лікування тривожних станів, адже, наприклад, відомо що навмисне сповільнення дихання допомагає зменшити тривогу. Вчені сподіваються зрозуміти різницю в процесах організму у відповідь на хронічний та гострий страх.
За матеріалами: Nature.com
0
