Відкриття першого в світі антибіотка, пеніциліна, на початку ХХ сторіччя стало проривом у лікуванні. Тоді Олександр Флемінг помітив ,що одні бактерії заважають рости іншим в чашці Петрі. Навколо цього відкриття ходять легенди, як неохайність та логіка призвели до одного з найвеличніших відкриттів століття.

З того часу багато змінилось. Людство винайшло ще багато антибіотиків та антисептиків, проте бактерії також не сиділи без діла. Стійкість мікроорганізмів до протимікробних препаратів названо однією з головних загроз ХІ сторіччя. Ми вже писали про спалахи супербактерій та потенційні відкриття нового класу антибіотиків.

У лютому дослідники з Університету Прінстона, США повідомили, що знайшли сполуку, здатну вбивати суперстійкі бактерії, що можуть викликати невиліковні інфекції. Це відкриття містить не аби який потенціал для подолання поточної кризи стійкості до ліків.

Пухлини головного мозку, як відомо, важко піддаються лікуванню. За десятиліття варіанти лікування суттєво не покращилися. І незважаючи на численні дослідження та сотні випробувань, стандартна послідовність лікування спочатку хірургічним втручанням, а потім променевою терапією та хіміотерапією, ніколи не оскаржувалася.

Сполука під назвою клоаценодин – це короткий ланцюг амінокислот, із ковзаючим вузлом (відомим як пептид ласо). Він кодується бактеріями що мешкають в кишківнику як захисний механізм. За словами А. Джеймса Лінка, професора хімічної та біологічної інженерії, цей пептид діє, атакуючи конкуруючі бактерії, і це дуже потужний вбивця. Якщо використати науковий підхід, його можна буде перенаправити на боротьбу з інфекціями, які не піддаються лікуванню сучасними ліками.

Після вивільнення пептид зачіпляється за ферменти, що виробляють РНК клітини-мішені, і вимикає основні функції клітини. Він націлений на особливо страшну групу патогенів, що належать до роду Enterobacter , яку Центр з контролю та профілактики захворювань (CDC, США) визначив як головну причину прискорення глобальної кризи: бактеріальні інфекції, які все частіше не реагують на звичайні антибіотики. Цей пептид здатний знищити навіть штами, взяті у пацієнтів лікарень та нечутливі до антибіотиків.

Вчені що клоаценодин є унікальним, оскільки він може вбивати клінічно значущі штами, стійкі до ліків, що робить його перспективним предметом для розробки антибіотиків. Це відкриття також свідчить про те, що його методи видобутку пептидів і синтетичної біології можуть виявити більше антимікробних сполук із сильним потенціалом для розробки ліків, що є важливим кроком у придушенні зростаючої кризи супербактерій.

Хоча клоаценодин демонструє сильні антибактеріальні властивості, це лише перший із багатьох кроків до нового лікування. Визначити безпеку сполуки складно і дорого, а перехід від початкового тестування до процесу регулювання займає мінімум 10 років.

Основною тезою вчених в команді А. Джеймса Лінка є твердження, що пептид ласо є багатообіцяючим знаряддям для перемоги над клітинами - мішенями. Певні послідовності амінокислот в пептиді кажуть про його антимікробні властивості. А сучасні можливості розшифровки ДНК дають науковцям величезне поле для роботи.

За матеріалами: SciTechDaily