Актуальність проблеми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків важко переоцінити. За оцінками експертів лише за 2019 рік 1,2 мільйонів смертей в світі є прямим наслідком цього. Раніше ми писали про пандемії супербактерій та новітні розробки вчених у пошуках боротьби з антибіотикорезистентністю.

Основними причинами формування стійкості до антибіотиків у мікроорганізмів вважають надмірне і неправильне використання у людей і худоби. Проте, дослідники виявили ще один фактор резистентності – антидепресанти.

Ідея про можливий вплив неантибіотиків на стійкість до антибіотиків виникла у вчених 2014 року, коли команда досліджувала стічні води. У зразках шукали гени стійкості до антибіотиків і були здивовані – у стічних водах з лікарень, де антибіотики використовуються значно частіше, таких генів виявилось набагато менше ніж у побутових стічних водах.

Команда з Австралійського центру біотехнології води та навколишнього середовища в Університеті Квінсленда в Брісбені на чолі з Цзяньхуа Гуо спостерігали, що антидепресанти, які є одними з найбільш поширених ліків у світі, вбивали або гальмували ріст певних бактерій.

2018 року вчені повідомили, що Escherichia coli набула стійкості до багатьох антибіотиків після впливу флуоксетину. В своєму останньому дослідженні вчені вивчали взаємодію 5 антидепресантів і 13 антибіотиків з 6 груп у кишкової палички.

В лабораторних умовах створили середовище, насичене киснем. Антидепресанти спонукали мікробні клітини генерувати активні форми кисню, токсичні в нормальних умовах молекули, які активували захисні механізми бактерій. Найпомітнішою реакцією була активація насосних мембранних систем, які допомагають в нормі клітинам позбавлятись шкідливих речовин та наслідків життєдіяльності, в тому числі антибіотиків.

Але вплив антидепресантів на кишкові паличку призвів також до збільшення частоти мутацій та відбору різних генів резистентності. В той самий час, в анаеробних умовах такі зміни розвивались значно повільніше. Принаймні один антидепресант, серталін, сприяв передачі генів резистентності між бактеріальними клітинами, що може прискорити поширення резистентності у загальній популяції. Такий перехід відбувався і між різними видами бактерій, в тому числі від нешкідливих шкідливим.

Кіран Патіл, який вивчає мікробіомно-хімічні взаємодії в Кембриджському університеті (Велика Британія), каже, що за останні п’ять років зростає усвідомлення того, що багато неантибіотичних лікарських засобів, спрямованих на людські клітини, також можуть впливати на бактерії та сприяти стійкості до антибіотиків.

Ліза Майєр з Тюбінгенського університеті в Німеччині вивчає взаємодію між ліками та мікробіомом та каже, що для того, щоб зрозуміти, як антидепресанти можуть викликати резистентність до антибіотиків, дослідникам потрібно визначити, на які молекули препарати націлені в бактеріях, і оцінити вплив ліків на широкий спектр клінічно значущих видів бактерій. 2018 року Майєр з колегами дослідили 835 препаратів, не націлених на мікроби, та з’ясували що 24% з них пригнічують ріст принаймні одного штаму людських кишкових бактерій.

Сьогодні кілька досліджень пов’язують антидепресанти та інші неантибіотичні лікарські засоби зі змінами в бактеріях. Попередні дослідження дали «перші підказки» щодо того, як такі препарати можуть впливати на мікробіоми людей, які їх приймають. Звісно, є суперечки стосовно аеробного середовища в експерименті і переважно анаеробного середовища в кишківнику, проте вже зараз можна зрозуміти значущість впливу антидепресантів на мікробіом. Неантибіотичні фармацевтичні препарати викликають велике занепокоєння, і їх не можна випускати з уваги.

Всі вчені погоджуються в тому, що результати їхнього дослідження не повинні впливати на рішення людей приймати або не приймати антидепресанти.

За матеріалами: NATURE.COM