Вітіліго вражає від 0,5 до 2% населення світу. Це хронічне автоімунне захворювання проявляється у вигляді блідих плям на шкірі, спричинених локальною загибеллю меланоцитів, що виробляють пігмент.

Вітіліго вражає від 0,5 до 2% населення світу. Це хронічне автоімунне захворювання проявляється у вигляді блідих плям на шкірі, спричинених локальною загибеллю меланоцитів, що виробляють пігмент. Прогноз вітіліго важко передбачити, оскільки на результат захворювання впливають як екологічні, так і генетичні фактори. Ефективних методів лікування, які б приводили до стійкої ремісії на сьогодні немає, хоча доволі успішно використовується ультрафіолетова терапія із місцевим застосуванням іммунодепресанта такролімусу. Відсутність ефективних методів лікування і відсутність проявів запалення (таких як біль, почервоніння тощо) призвели до обмеженого доступу до кваліфікованої допомоги з цього питання.

Проте, дослідження ведуться і тепер вчені знають набаго більше про механізми виникнення і розвитку вітіліго. При вітіліго Т-клітини, що продукують гамма-інтерферон і знищують меланоцити, накопичуються в депігментованих осередках. Там вони роками можуть зберігати прояви хвороби, отже, стратегія усунення або ослаблення цих клітин є привабливою для вчених. Сигнальний шлях янус-кінази (JAK) є ключовим для активації таких Т-клітин. Модуляція цього сигнального шляху може стати основою моделі лікування. Інгібітори кінази JAK 1і JAK 2 пройшли перші два етапи клінічних випробувань з багатообіцяючими результатами – помічені ознаки відновлення імунопатологічних ознак на уражених ділянках шкіри.

Цього тижня вчені повідомили про закінчення третього етапу двох рандомізованих клінічних випробувань місцевого препарату – руксолітинібу. Обидва дослідження перевіряли ефективність місцевого лікування інгібіторами JAK1 і JAK2 у пацієнтів з вітіліго у Північній Америці і Європі.

У випробуванні взяли участь 647 пацієнтів, лише 227 з яких отримували плацебо. Позитивним вважався результат – зменшення пігментації обличчя на 75% після 24 тижнів лікування. У 30% пацієнтів результат було досягнуто. При більш тривалому спостереженні – до 50 тижнів, ефективність зросла до 50%. Ці випробування показують, що руксолітиніб принаймні такий же ефективний, як і наявні на даний момент методи лікування вітіліго, і вже привели до схвалення Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів руксолітинібу для лікування вітіліго.

У поточних дослідженнях ефективність лікування оцінювали через 6-12 місяців, що підкреслює повільну швидкість репігментації. Лише добре поінформовані та мотивовані пацієнти матимуть терпіння продовжувати лікування протягом такого тривалого періоду з очікуваною відповіддю на лікування від 30 до 50%. Враховуючи повільну швидкість репігментації, буде важливо вивчити потенційні дослідження біомаркерів, щоб допомогти покращити лікування та визначити пацієнтів, у яких, ймовірно, буде відповідь.

Вчені не збираються зупинятись, вже плануються масштабні дослідження з залученням великої кількості темношкірого населення США, та залучення населення у країнах, де вітіліго є причиною стигматизації, наприклад Індія.

У пацієнтів з вітіліго нарешті з’явилася надія на ефективне лікування з кількома новими імуномодулюючими препаратами на різних етапах клінічних випробувань.

За матеріалами: The NEW ENGLAND JOURNAL of MEDICINE