Сьогодні, 18 жовтня триває 237 день боротьби України не тільки за незалежність, а й, власне, за існування. Терористична влада загарбника продовжує політику ядерного шантажу і терору, не тільки постійними погрозами застосування ядерної зброї, а й створюючи надзвичайно небезпечну ситуацію на об’єктах ядерної енергетики.
Світ звісно реагує на такі події, адже трагедія ЧАЕС 26 квітня 1986 року навчила людство що неможна недооцінювати небезпеку навіть мирного атома. Країни Європи централізовано закуповують препарати йоду, міністерства охорони здоров’я деяких країн рекомендували населенню запастись такими препаратами.
Тому, вважаємо, слід нагадати всім що ж таке препарати йоду та як вони можуть зарадити.
Однією з загроз, що може виникнути в наслідок радіаційної катастрофи є поширення ізотопів радіаційного йоду. Такий йод може осідати на шкірі, потрапити в ґрунт і воду, викликати зовнішнє опромінення. Після потрапляння в організм він накопичується в щитоподібній залозі. А це вже, в свою чергу, може призвести до захворювань, в тому числі злоякісних. За даними ВООЗ особливо чуттєві до впливу радіоактивного йоду діти, вагітні та жінки що годують груддю.
В нормі іони йоду накопичуються в клітинах щитоподібної залози і приймають участь в ендокринному обміні (гормони щитоподібної залози). Препарати йоду вчені рекомендують приймати для того, щоб в щитоподібній залозі накопичився нормальний «здоровий» йод і не залишилось місця для радіоактивного. Це так званий метод йодного блокування щитоподібної залози.
Використовують препарати йодиду калія (КІ). Але, слід розуміти, що це не антидот від радіаційного опромінення. Він захищає тільки щитовидну залозу і тільки якщо є ризик внутрішнього опромінення радіоактивним йодом (наприклад, аварія на атомній електростанції). КІ не захищає від будь-яких інших радіоактивних речовин, які можуть бути викинуті в навколишнє середовище в результаті ядерної аварії, не захищає від зовнішнього випромінювання, наприклад, від радіоактивності, що осідає на землі, поверхнях або харчових продуктах; і не перешкоджає проникненню радіоактивного йоду в організм, але запобігає його накопиченню в щитовидній залозі.
КІ не слід сприймати як загальний захід захисту в очікуванні події. Ефективність застосування залежить від своєчасності призначення і дозування. ВООЗ наголошує, що доцільно приймати КІ протягом 8 годин після опромінення, але не пізніше ніж за 24 години. У разі повторного або неминучого тривалого впливу можливе повторне застосування КІ. Дітям до 1 року, вагітним, жінкам що годують та особам старше 60 років не рекомендовано призначати повторні дози. Американський центр по контролю за захворюваннями (FDA) взагалі рекомендує призначати КІ особам старшими за 40 років тільки у випадку ризику суттєвого опромінення.
Як і будь який препарат, КІ також може спричини побічні ефекти, хоч і малоймовірні. Це шкірні висипання, набряки слинних залоз, «йодизм» (металевий присмак, печіння в роті та горлі, біль у зубах та яснах, симптоми застуди, іноді розлад шлунка та діарея) та алергічні реакції.
Тож, звертаємо увагу не тільки пацієнтів, а й лікарів – КІ не слід приймати в умовах «вірогідної ядерної події».
Бережіть себе та будьте здорові!
0
