Цьогоріч премія була присуджена за новітні дослідження еволюції людини Сванте Пяабо (Svante Pääbo), вченому генетику з Інституту еволюційної антропології, Лейпциг, Німеччина.

Вченому разом з командою вдалось розробити унікальну методику секвенування ДНК, успішно використати цю методика при дослідженні скам’янілих рештків 40 000 річної давнини. Вчені дослідили як гени перетікали між давними популяціями гомінінів, походження певних аспектів сучасної фізіології людини, особливості імунітету і механізми адаптації до висоти.

Унікальна методика Сванте Пяабо дозволила дослідити ДНК що була пошкоджена тисячоліттями, агресивними факторами зовнішнього середовища і бактеріями.

Вченим вдалося довести що Неандертальці і Homo sapiens не тільки існували одночасно, вони активно схрещувались. Також, вчені відкрили новий вид гомінінів, яких назвали Денисівцями (на честь печери в Сибіру в якій 2008 року було знайдено останки. До речі, вчені довели що саме Денисівціям та їхнім варіантам генів мешканці Тибету завдячують своєю адаптацією до висоти.

Вченим вдалося прослідити міграцію Неандертальців і Homo sapiens континентами, повніше зрозуміти еволюцію сучасної людини. На час коли Homo sapiens мігрував з Африки, Євразія була населена Неандертальцями на заході та Денисівцями на сході.Незважаючи на значну схожість (так само великий мозок, використання інструментів, соціальність) Неандертальці дуже мало змінювались і з рештою вимерли.

Завдяки фундаментальним відкриттям Пяабо були виявлені генетичні варіанти спільні для всього сучасного людства, проте відсутні у Неандертальців і Денисівців.
Вчені покладають великі надії на подальші дослідження так званого архаїчного геному, це не тільки розуміння того, ким ми є, а й неоціненний внесок в дослідження ризиків захворювань.

Сванте Пяабо називають хрещеним батьком секвенування і дослідженням людського генома.

За матеріалами: The Guardian