Зростання рівня репродуктивної культури зумовило широке застосування жінками оральних контрацептивів. Однак зважаючи на ключову роль ендогенних статевих гормонів в етіопатогенезі онкологічних захворювань жіночої репродуктивної сфери,  постало питання безпеки гормоновмісних препаратів. На противагу позитивному захисному впливу оральних контрацептивів на репродуктивну систему в середньостроковій перспективі, довгостроковий вплив та частота серйозних побічних ефектів контрацептивних препаратів залишаються недослідженими [3]. Суперечливість питання довгострокової безпеки на тлі зростання тривалості життя спричиняє упередженість розуміння механізм-індукованої дії препаратів, особливо щодо раку молочної залози [2]. Вказане спричинило когортне дослідження, проведене у Великій Британії. Група дослідників на чолі з Торні Карлсоном (T. Karlsson) з кафедри імунології, генетики та загальної патології Університету м. Упссала, Швеція, провели аналіз накопичених статистичних даних з метою з’ясування безпеки тривалого застосування пероральних контрацептивів [1]. Результати опубліковані на сайті Американської асоціації дослідження раку (American Association for Cancer Research).

Результати

У дослідження було залучено 256 661 тис. жінок, народжених за період 1939–1970 рр. Оцінювався відносний ризик підвищення частоти онкологічної коморбідності та виживаність жінок, які тривало застосовували оральні контрацептиви. Отримані результати порівнювали з контрольною групою, до якої входили жінки, які користувалися іншими засобами попередження небажаного запліднення. Отримані наступні результати.

1. Встановлено, що в довгостроковій перспективі частота раку яєчника та раку ендометрія виявилася нижчою в інтервенційній групі порівняно з контрольною (відповідно відносний ризик (OR) становило 0,72; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,65–0,81 та OR=0,68; 95% ДІ 0,62–0,75, р˂0,001).
2. Застосування оральних контрацептивів підвищувало ризик розвитку раку молочної залози у жінок віком ˂55 років (OR=1,1; 95% ДІ 1,03–1,17).
3. Ризик виникнення раку молочної залози виявився вищим в перші 2 роки після припинення застосування оральних контрацептивів (коефіцієнт вірогідності (HR) становив 1,55; 95% ДІ 1,06–2,28).
4. Підвищення частоти раку яєчників та ендометрію відмічено через 35 років після припинення застосування оральних контрацептивів.

Таким чином, дослідники дійшли висновків щодо препаратасоційованої захисної дії оральних контрацептивів у відношенні раку яєчника та ендометрія за умови тривалого застосування. Однак застосування оральних контрацептивів вбачається додатковим фактором ризику виникнення раку молочної залози.

• Karlsson T., Johansson T., Höglund J. et al. (2021) Time-Dependent Effects of Oral Contraceptive Use on Breast, Ovarian, and Endometrial Cancers. American Association for Cancer Research.  DOI: 10.1158/0008-5472.CAN-20-2476.
• Marchbanks, McDonald J.A., Wilson H.G. et al. (2002) Oral contraceptives and the risk of breast cancer. N. Engl. J. Med., 346: 2025–32.  doi: 10.1056/NEJMoa013202.
• Rosenblatt K.A., Gao D.L., Ray R.M. et al. (2009) Oral contraceptives and the risk of all cancers combined and site-specific cancers in Shanghai. Cancer Causes Control, 20: 27–34. doi: 10.1007/s10552-008-9213-y.

Ю.В. Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua