Колоректальний рак (КРР) — поліетіологічне захворювання кишечнику, яке залишається третім найчастіше діагностованим видом раку серед населення США із рівнем ризику розвитку протягом усього життя в 5% [1]. На сьогодні відомо, що етіологія КРР є мультифакторною, при цьому ключову роль у його розвитку відіграють як генетичні фактори, так і фактори зовнішнього середовища. КРР має специфічне стадіювання, яке охоплює анамнез захворювання понад 15 років, від нормальної слизової оболонки до розвитку поліпів/аденом, що дає можливість застосування профілактичних заходів, включно зі скринінгом. Останній, як відомо, спрямований на збільшення тривалості, підвищення якості життя та доступності медичних послуг для пацієнта. І хоча профілактичні заходи, такі як впровадження скринінгових програм, протягом останніх років призвели до зниження рівня захворюваності на рак товстого кишечнику (РТК), однак не змогли побороти це захворювання повністю, і останні статистичні дані свідчать, що рівень захворюваності на КРР серед молодих осіб почав знову зростати. Цей факт демонструє, що окрім відомих факторів ризику РКТ , наявні й інші фактори, які не включені до попередніх скринінгових рекомендацій, що вказує на необхідність пошуку нових предикторів КРР. Інфекційні агенти неодноразово розглядалися як фактори зовнішнього середовища, які відіграють певну роль у розвитку РТК [2]. Інфекційні агенти включають вірусні та бактеріальні збудники, а також склад мікробіому.

Методи та результати

Фактори бичачого м’яса і молока (bovine meat and milk factors — BMMF) зазвичай виявляють в сироватці великої рогатої худоби і молочних продуктах, переважно молочної худоби Євразії. ДНК і білки BMMF виявлені в тканинах пацієнтів з РТК, зокрема в інтерстиціальних макрофагах перитуморальних тканин. BMMF являють собою плазмідоподібні зоонозні інфекційні агенти, які відіграють певну роль у розвитку раку, викликаючи хронічне запалення, що призводить до оксидативного стресу і мутації ДНК в сусідніх реплікуючих клітинах, які можуть розвиватися в поліпи як в попередники РТК. Виявлення BMMF під час тривалих латентних періодів до появи симптомів РТК дає можливість призначити вчасне лікування, спрямоване на профілактичні та ранні терапевтичні заходи. Відповідно, діагностика BMMF може бути прогностичним інструментом, спрямованим на прогнозування виживання пацієнтів, профілактичні підходи і успіх терапії [3].

Проведено дослідження, метою якого було оцінити асоціацію між наявністю специфічної ДНК типу BMMF1 та білка BMMF Rep у запальних вогнищах інтерстиціальних клітин товстого кишечнику та ризиком розвитку РТК [4].

Набір мишачих моноклональних антитіл проти реплікаційного білка Rep H1MSB.1 (BMMF1), експресованого in vitro, використовували для аналізу BMMF в різних когортах пацієнтів з КРР (передпухлинні та пухлинні ураження й особи без онкологічного захворювання).

Результати дослідження продемонстрували, що реплікаційний білок Rep H1MSB.1 наявний в CD68+ макрофагах в інтерстиціальному шарі власної пластинки між криптами товстої кишки, що вказує на наявність хронічного запального процесу. З цього відділу також була виділена ДНК BMMF1.

Висновок

Результати цього дослідження демонструють, що BMMF є непрямими канцерогенами, які асоційовані з розвитком хронічного запалення, що призводить до розвитку РТК.

Нагадуємо, що результати нещодавніх досліджень продемонстрували асоціацію між способом харчування, станом мікробіому кишечнику та ризиком розвитку запальних захворювань кишечнику.

1. Bray F., Ferlay J., Soerjomataram I. et al. (2018) Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J. Clin., 68(6): 394–424. doi:10.3322/caac.21492.1.
2. Hausen H. Z. (2012) Red meat consumption and cancer: Reasons to suspect involvement of bovine infectious factors in colorectal cancer. Int. J. Cancer; 130: 2475–2483.
3. Hausen H. Z. (2009) The search for infectious causes of human cancers: Where and why. Virology; 392: 1–10.
4. Bund T., Nikitina E., Chakraborty D. et al. (2021) Timo Bund, View ORCID ProfileEkaterina Nikitina, Deblina Chakraborty. PNAS, 118 (12): e2025830118. doi.org/10.1073/pnas.2025830118.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua