Як відомо, шкіра людини являє собою найбільший і в той же час складний орган, який забезпечує значну кількість функцій. Шкірний бар’єр має вирішальне значення для виживання, запобігаючи втраті вологи і проникненню інфекційних або токсичних речовин. На сьогодні відомо, що мікробіом шкіри різноманітний і включає бактерії, віруси, гриби та паразити, які не лише отримують на поверхні шкіри корисні для їх життєдіяльності умови та поживні речовини (компоненти себуму, ліпіди та кератин), а й впливають на саму шкіру, забезпечуючи її метаболізм та стан здоров’я в цілому [1]. Результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що існує асоціація між здоров’ям шкіри та станом її мікробіому [2]. Результати інших численних досліджень демонстрували, що зміни в мікробіомі шкірі можуть чинити значний вплив на стан шкіри та викликати такі захворювання, як акне, псоріаз та атопічний дерматит [3].
Сучасні дані свідчать, що старіння шкіри також має асоціацію не лише з внутрішніми факторами, включно з гормональним дисбалансом, змінами клітинного метаболізму та імунних реакцій, а також із зовнішніми факторами, такими як забруднення навколишнього середовища та ультрафіолетове опромінення, які впливають на основні фізіологічні та фізичні зміни шкіри, зокрема на її в’ялість, появу зморшок, сухість та знижену еластичність. Крім того, зміни ліпідного складу, сальної секреції, рН та зволоження можуть вплинути на мікробіом шкіри, що буде підвищувати прогресування старіння.
Результати попередніх досліджень свідчать, що вплив мікробіоти кишечнику позначається і на стані шкіри. Так, результати одного дослідження продемонстрували, що застосування пробіотиків покращує стан шкіри через так звану вісь кишечник — шкіра. Однак ці дослідження були обмеженими й оцінювали лише непряму роль мікробіому на поліпшення стану шкіру [4]. Тому актуальним питанням є визначення асоціації між мікробіомом шкіри та її станом. Проведено дослідження, метою якого було визначення зв’язку між станом здоров’я шкіри та шкірним мікробіомом з точки зору старіння. Дослідниками було розроблено поетапне дослідження з метою виявлення компонентів мікробіому шкіри та їх ролі в контролі стану шкіри [5].
Методи та результати
У дослідженні зібрали та порівняли склад мікробіому шкіри у молодих осіб та осіб старшої вікової категорії з метою визначення різниці між ними. У дослідження включили 52 здорових жінки, які були рандомізовані у співвідношенні 1:1 на дві вікові групи: перша група була представлена 26 жінками старшої вікової групи (40–53 роки), друга група — 26 молодих жінок (20–29 років). Вікова межа дослідження була встановлена до 54 років з метою мінімізації впливу вікових змін себуму, рівня зволоження шкіри та активності проліферації клітин, які, як відомо, можуть значно змінити мікробіом шкіри.
У результаті дослідження виявлена значна асоціація між компонентами мікробіому шкіри молодих жінок та жінок більш старшої вікової групи, яка відображалася в різниці складу мікробіому. Так, кількість бактерій родини Streptococcus була значно меншою серед осіб молодшої вікової групи порівняно з більш старшою групою. Найбільша різниця виявлена у кількості S. infantis. З метою визначення асоціації між складом мікробіому шкіри та рівнем старіння шкіри дослідниками було проведено додатковий аналіз, який оцінював показник еластичності шкіри та кількість бактерій родини Streptococcus. Результати даного аналізу продемонстрували, що кількість бактерій, включно з S. infantis, була значно більшою у жінок старшої вікової групи. Щодо інших показників, таких як рівень зволоження та зовнішній вигляд шкіри, не виявлено значної залежності від мікробіому.
Висновок
Результати даного дослідження свідчать, що з віком мікробіом шкіри змінюється, що й позначається на її еластичності та стані здоров’я.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження підтвердили наявність кореляції між стресовим фактором та розвитком і прогресуванням акне.
Список використаної літератури
- Igarashi T., Nishino K., Nayar S. K. (2007) The appearance of human skin: a survey. Found. Trends Computer Graph. Vis. 3, 1–95.
- Jarrousse V., Castex-Rizzi N., Khammari A. et al. (2007) Modulation of integrins and filaggrin expression by Propionibacterium acnes extracts on keratinocytes. Arch. Dermatol. Res. 299, 441–447.
- Farage M.A., Miller K.W., Elsner P. еt al. (2008) Functional and physiological characteristics of the aging skin. Aging Clin. Exp. Res. 20, 195–200.
- Parvez S., Malik K.A., Ah Kang S. et al. (2006) Probiotics and their fermented food products are beneficial for health. J. Appl. Microbiol.100, 1171–1185.
- Kim, Kim M., Kim M. et al. (2021) Spermidine-induced recovery of human dermal structure and barrier function by skin microbiome. Communications Biology volume 4, 231.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
Джерело: www.umj.com.ua
