Як відомо, збалансоване харчування напряму впливає на розвиток та прогресування хронічних захворювань. У світовому масштабі, за останні кілька десятиліть споживання рафінованих продуктів значно зросло, порівняно з минулими роками, що, відповідно, підвищує ризик розвитку хронічних захворювань у популяції. Так, дані літератури свідчать, що споживання продуктів харчування з високим глікемічним індексом має пряму асоціацію з факторами ризику розвитку та прогресування серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1, 2]. Результати попередніх досліджень свідчили, що високий рівень споживання вуглеводів має асоціацію з підвішеним ризиком загальної смертності та ССЗ. При цьому кілька перспективних когортних досліджень та їх метааналізи повідомляли, що вище споживання цільнозернових продуктів пов’язане з нижчим ризиком смертності та ССЗ. Однак попередні дослідження обмежені, оскільки більшість з них проводилися в Північній Америці та Європі та були обмежені даними, отриманих з інших країн світу. Тож, з метою отримання масштабної оцінки проведено нове проспективне дослідження Prospective Urban and Rural Epidemiology (PURE), мета якого — оцінити асоціацію між вживанням рафінованих продуктів, цільного зерна та білого рису із рівнем загальної смертності, основними серцево-судинними подіями, артеріальною гіпертензією та ліпідним профілем пацієнтів [3].
Методи та результати дослідження
Рафінованими були визнані ті продукти, з яких у процесі оброблення видалені зародок і оболонка (продукти з білого борошна: хліб, макаронні вироби, сухі сніданки, крекери, випічка та інші десерти, що містять рафіновані вуглеводи). Оцінка споживання бурового рису не проводилася.
Загалом до дослідження було включено 137 130 учасників (середній вік — 35–70 років) із 21 країни світу. Середній період спостереження тривав 9,5 року.
Результати дослідження PURE продемонстрували, що вживання великої кількості рафінованих вуглеводів (≥350 г/добу або 7 порцій на добу) порівняно з дуже низьким вживанням (<50 г/добу) асоціюється з вищою загальною смертністю (відношення шансів (ВШ) 1,27, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,11–1,46; р=0,004), вищою частотою серцево-судинних ускладнень (ВШ 1,33, 95% ДІ 1,16–1,52; р<0,001), а також із вищим рівнем артеріального тиску. При цьому вживання цільнозернових злаків або рису не асоціювалося зі змінами смертності та ССЗ у популяції.
Висновок
Результати дослідження PURE продемонстрували, що споживання рафінованих продуктів асоціюється з вищим ризиком смертності та ССЗ у популяції, що свідчить про необхідність зменшення споживання цих продуктів.
Список використаної літератури
- Adom K.K., Liu R.H. (2002) Antioxidant activity of grains. J. Agric. Food Chem., 50: 6182–6187. Doi: 10.1021/jf0205099 pmid:12358499.
- Anand S.S., Hawkes C., de Souza R.J. et al. (2015) Food Consumption and its Impact on Cardiovascular Disease: Importance of Solutions Focused on the Globalized Food System: A Report From the Workshop Convened by the World Heart Federation. J. Am. Coll. Cardiol., 66: 1590–1614. Doi: 10.1016/j.jacc.2015.07.050 pmid:26429085.
- Swaminathan S., Dehghan M., Raj J.M. et al. (2021) Associations of cereal grains intake with cardiovascular disease and mortality across 21 countries in Prospective Urban and Rural Epidemiology study: prospective cohort study. BMJ, 372: m4948. Doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m4948.
Анна Хиць
Джерело: www.umj.com.ua
