Гостра виразка шлунково-кишкового тракту може виникати внаслідок численних стресових факторів, а саме: від застосування препаратів, травм, оперативних втручань, психоемоційної чи фізичної перевтоми або внаслідок тривалих інвазивних медичних процедур, особливо штучної вентиляції легень (ШВЛ). В умовах пандемії респіраторної інфекції та різкого підвищення частоти ускладненого перебігу SARS-CoV-2 серед факторів ризику на перший план виходить ШВЛ як один із основних чинників підвищення ризику виникнення гострої виразки з прихованою чи замаскованою коморбідними клінічними симптомами шлунковою симптоматикою. До серйозних наслідків гострої виразки, які призводять до значного підвищення смертності пацієнтів реанімаційних відділень, відносять кровотечу та/або перфорацію травної трубки (Krag M. et al., 2018). Труднощі диференційної діагностики ускладнень гострої виразки у пацієнтів, які тривалий час потребують ШВЛ, спричинили пошук фармакологічного рішення профілактики. Зважаючи на ключову роль підвищення кислотопродукуючої функції, зумовлену реактогенністю парієтальних клітин шлунка, кислотознижувальні властивості інгібіторів протонної помпи (ІПП) та блокаторів Н₂-гістамінових рецепторів зумовили їх поширене застосування у відділеннях інтенсивної терапії (Eastwood G.M. et al., 2014). Для визначення найбільш прийнятних та ефективних препаратів для профілактики гострої виразки у пацієнтів із механічною респіраторною підтримкою, група дослідників на чолі з Полем Юнгом, лікарня м. Веллінгтон, Нова Зеландія, провели масштабний аналіз наявних проблем (Young P. et al., 2020). Результати опубліковано в «JAMA» (Журнал Американської медичної асоціації).

Результати дослідження

До рандомізованого дослідження було залучено 26 982 пацієнти з відділень інтенсивної терапії. Пацієнти отримували цілодобову респіраторну підтримку шляхом ШВЛ. Пацієнти 1-ї групи (13 436) отримували профілактичне лікування ІПП, спрямоване на стресові виразки. Водночас пацієнти 2-ї групи з тією ж метою застосовували блокатори Н₂-гістамінових рецепторів. За первинну точку дослідження визначали смертельний кінець упродовж 90 днів від початку госпіталізації. Вторинними кінцевими точками були зазначені клінічно значуща кровотеча із шлунково-кишкового тракту, виникнення інфекційного ускладнення, спричиненого Clostridioides Defficile, і тривалість госпіталізації.

1. Смертність виявилася незначно вищою у групі ІПП порівняно з групою блокаторів Н₂-рецепторів та становила відповідно 18,3 та 17,5% (р=0,054).
2. Не виявлено істотної відмінності в частоті виникнення помірної та тяжкої кровотечі у пацієнтів двох груп (р=0,009).
3. Відмінностей у тривалості перебування в лікарні внаслідок розвитку клостридіальної інфекції між двома дослідними групами не виявлено.
4. Зазначено одиничне небажане явище у групі ІПП (алергічна реакція).

Висновки

Таким чином, стандартизація фармакологічної профілактики гострої виразки відкриває нові можливості для практичної медицини.

• Eastwood  G.M., Litton  E., Bellomo  R. et al. (2014)  Opinions and practice of stress ulcer prophylaxis in Australian and New Zealand intensive care units. Crit. Care Resusc., 16(3): 170–174.
• Krag  M., Marker  S., Perner  A. et al. (2018) SUP-ICU Trial Group.  Pantoprazole in patients at risk for gastrointestinal bleeding in the ICU. N. Engl. J. Med., 379(23): 2199–2208. doi: 1056/NEJMoa1714919.
• Young P., Bagshaw S., Forbes A. et al. (2020) Effect of Stress Ulcer Prophylaxis With Proton Pump Inhibitors vs Histamine-2 Receptor Blockers on In-Hospital Mortality Among ICU Patients Receiving Invasive Mechanical Ventilation. The PEPTIC Randomized Clinical Trial., 323(7): 616–626. doi:10.1001/jama.2019.22190.

За матеріалами jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2759412

Юлія Жарікова

Джерело: www.umj.com.ua