Цироз, який становить кінцеву стадію багатьох хронічних порушень печінки, виявляють у понад 1 млн людей щороку. Клінічна картина цирозу складається з симптомокомплексу загальних, шкірних, шлункових та репродуктивних порушень. Фармакологічна терапія цирозу печінки спрямована на полегшення клінічних симптомів та покращення якості життя пацієнтів. З метою лікування у разі шлунково-кишкової дисфункції останнім часом все більшу популярність набуває застосування препаратів групи інгібіторів протонної помпи (ІПП). Однак, незважаючи на успіх симптоматичної терапії, тривале застосування ІПП супроводжується виникненням цілого ряду небезпечних для життя побічних ефектів, зокрема спонтанного бактеріального перитоніту, міокардиту, пневмонії, зумовленими тривалою бактеріємією  (Albillos A. et al., 2014). Виникнення запальних вогнищ інфекційного генезу поза межами шлунково-кишкового тракту, перш за все, пов’язане зі зниженням опірності організму пацієнтів із цирозом та високою вірулентністю патогенів, зокрема Streptococcus, E. Coli, Klebsiella (Miozzo S.A.S. et al., 2017). У сучасних поглядах на патогенез інфекційних ускладнень при цирозі особливу приділяють увагу виникненню гіпохлоргідрії на тлі застосування ІПП, яка зумовлює зростання та розповсюдження колоній патогенів. ( Park Y.H. et al., 2020). Крім того, наявна висока ймовірність аспірації інфікованими блювальними масами призводить до виникнення пневмонії майже у третини пацієнтів із лихоманковим синдромом при цирозі печінки. У попередніх рандомізованих дослідженнях отримано суперечливі результати щодо підвищення частоти виникнення пневмоній на тлі застосування ІПП пацієнтами з цирозом печінки. Зазначене спричинило проведення метааналізу літератури з метою виявлення, вивчення та пояснення відмінностей у результатах досліджень, який проведений групою дослідників на чолі з Вазітом Вонгтракулом (Wongtrakula W. et al., 2020), Лікарня Сіріраж, м. Бангкок, Таїланд. Результати опубліковані в журналі  «Gastroenterology» (Гастроентерологія).

Методи та результати

З метою з’ясування доведеності асоціації пневмонії та застосування ІПП у пацієнтів із цирозом проведено метааналіз результатів когортних та обсерваційних досліджень за період до вересня 2019 р. Загалом дослідниками проаналізовано 5 обсерваційних та 3 когортні дослідження. До дослідження було залучено госпітальні дані 40 295 пацієнтів.

1. Частота пневмоній серед пацієнтів із цирозом, які застосовували ІПП, у 1,36 раза перевищувала частоту пневмонії у пацієнтів із цирозом, які не застосовували кислото-знижувальних препаратів (коефіцієнт ризику 1,36, 95% довірчий інтервал 1–1,85).
2. Підвищення ризику виникнення пневмонії виявлено у всіх проаналізованих матеріалах, а схожі параметри досліджень зумовили низький ступінь гетерогенності досліджень (12–47%).
3. Однак масштаб проведених досліджень не дозволяє дійти остаточних висновків негативного впливу симптоматичної шлунково-кишкової терапії на ризик виникнення інфекційних ускладнень при цирозі печінки.

Таким чином, враховуючи надмірне застосування препаратів групи ІПП та малу репрезентативність негативних результатів у вибраних для метааналізу матеріалах, подальші масштабні дослідження мають бути спрямованими на стандартизацію оцінки результатів з метою виявлення системних інфекційних уражень на противагу випадковим.

• Albillos A., Lario M., Álvarez-Mon M. (2014) Cirrhosis-associated immune dysfunction: Distinctive features and clinical relevance. J. Hepatol., 61: 1385–1396.
• Miozzo S.A.S., John J.A., Appel-da-Silva M.C. et al. (2017) Influence of proton pump inhibitors in the development of spontaneous bacterial peritonitis. World J. Hepatol., 9: 1278–1285.
• Park Y.H., Seing J.M., Cho S. (2020) Effects of proton pump inhibitor use on risk of Clostridium difficile infection: a hospital cohort study. J. Gastroenterol., 54(12): 1052–1060. doi: 10.1007/s00535-019-01598-2.
• Wongtrakula W., Charoenngnamb N., Ungprasertc P. (2020) Use of proton pump inhibitors is associated with a higher risk of pneumonia in cirrhotic patients: a systematic review and meta-analysis. Ann. Gastroenterol.,  33: 1–11. DOI: https://doi.org/10.20524/aog.2020.0483.
• http://www.annalsgastro.gr/files/journals/1/earlyview/2020/ev-04-2020-14-AG5011-0483.pdf

Юлія Жарікова