Хвороби органів дихання залишаються одними з найпоширеніших у світі. Відзначено тенденцію до підвищення смертності від запальних захворювань бронхолегеневої системи, насамперед від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD), 2017; Kaplan A., Thomas M., 2017; van Buul A.R. et al., 2017; Kotsiou O.S. et al., 2018). Усі хронічні інфекції, включаючи ХОЗЛ і туберкульоз легень (ТЛ), можуть викликати анемію, частіше внаслідок дефіциту заліза (Weiss G., 2002).
В умовах епідемії ТЛ зростає кількість осіб із залишковими змінами після вилікуваного ТЛ (ЗЗТЛ). ЗЗТЛ — незворотне пошкодження легень у вигляді рубців, фіброзу, кавітації та інших видів уражень, які діагностують при рентгенологічному дослідженні. Це, у свою чергу, може призвести до втрати функції легені, тривалої дихальної симптоматики та, зрештою, хронічного респіраторного захворювання, у тому числі ХОЗЛ, бронхоектазів та аспергільозу (Plit M.L. et al., 1998; van Zyl Smit R.N. et al., 2010; de la Mora I.L. et al., 2015; Meghji J. et al., 2016; Sarkar M. et al., 2017; van Kampen S.C. et al., 2018). Ці поєднані стани можна назвати хронічними розладами легень після ТЛ (WHO, 2007; van Kampen S.C. et al., 2018). Проте в Стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я «Кінцевий туберкульоз» не згадуються ЗЗТЛ та відсутні програмні втручання для вирішення цієї проблеми (WHO, 2016; 2018; van Kampen S.C. et al., 2018).
Досліджень з метою вивчення особливостей перебігу ХОЗЛ/залізодефіцитних станів (ЗДС) серед пацієнтів із ЗЗТЛ та впливу вітамінотерапії (ВТ) на перебіг основного захворювання у доступній літературі не виявлено.
Мета — дослідити вплив ВТ на перебіг ХОЗЛ/ЗДС у поєднанні та без ЗЗТЛ.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежено 71 пацієнта із ХОЗЛ та ЗДС, з яких у 38 виявлено ЗЗТЛ. Усім пацієнтам до та після лікування проведено оцінку клінічного стану за допомогою тестів COPD Assesment Test (САТ) та The Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC) (Weiss G., 2002), загальноклінічне обстеження із застосуванням клінічного та біохімічного аналізу крові, дослідження функції зовнішнього дихання (комп’ютерна спірографія із бронходилатаційною пробою з сальбутамолом), визначення рівнів тривожності за тестом Спілберга — Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory — STAI) та депресії за шкалою Бека (Beck Depression Inventory — BDI) (de la Mora I.L. et al., 2015).
Обчислення отриманих даних проводили з використанням програмного забезпечення «Excel XP» та прикладних програм «STATISTICA 10.0». Вірогідність різниці між вибірками оцінювали за t-критерієм Стьюдента, розбіжності вважали вірогідними при р<0,05. Усі кількісні показники наведено у вигляді x±SD, де x — середнє арифметичне, SD — середньоквадратичне відхилення. Кореляційний аналіз проводили за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.
Результати та їх обговорення
Для ВТ застосовано комплекс вітамінів: тіамін (В1), піридоксин (В6), ціанокобаламін (В12) та аскорбінову кислоту (С). Усі обстеження проводили під час госпіталізації та на 10–14-й день лікування.
Пацієнтів із ХОЗЛ та ЗДС розподілено на дві підгрупи згідно з використанням ВТ. До 1-ї групи увійшли 11 пацієнтів віком 57,6±3,1 року, які отримували ВТ, до 2-ї — 22 пацієнти віком 56,8±3,6 року, які отримували основну схему лікування без використання ВТ. Жінки у групах становили 27,3 та 40,9% відповідно. Пацієнтів із ХОЗЛ та ЗЗТЛ розподілили за тими самими критеріями: до 1-ї групи внесено 12 хворих віком 63,7±2,8 року, які отримували ВТ, до 2-ї — 26 пацієнтів віком 58,3±2,2 року, які не отримували ВТ. Частка жінок у групах становила 41,6 та 30,8% відповідно.
Зниження показників за клінічними тестами спостерігали в усіх групах, але виразніше воно проявлялось у пацієнтів, які отримували ВТ (табл. 1).
| Показники клінічних тестів у пацієнтів із ЗДС, балів | САТ | mMRC | |||
|---|---|---|---|---|---|
| до лікування | після лікування | до лікування | після лікування | ||
| Пацієнти з ХОЗЛ (n=33) | Хворі, які отримували ВТ (n=11) | 18,6±1,9 | 13,1±1,9º | 2,3±0,3 | 1,4±0,3º |
| Хворі без використання ВТ (n=22) | 13,3±1,4* | 10,6±1,3 | 1,4±0,2* | 0,9±0,2*, º | |
| Пацієнти з ХОЗЛ/ЗЗТЛ (n=38) | Хворі, які отримували ВТ (n=12) | 19,3±1,2 | 13,3±1,4ºº | 2,1±0,3 | 1,3±0,2º |
| Хворі без використання ВТ (n=26) | 17,2±1,1 | 14,4±1,2º | 1,7±0,21 | 1,3±0,1º | |
При проведенні загального та біохімічного аналізу крові особливу увагу звертали на показники, які свідчили про наявність ЗДС, а саме: гемоглобін, еритроцити, гематокрит, рівень сироваткового заліза (СЗ), трансферин та відсоток насичення трансферину залізом (ВНТЗ). У групі пацієнтів із ХОЗЛ і ЗДС за динамічними показниками червоної крові та трансферину вірогідної різниці не виявлено, але спостерігали вірогідний приріст показників у пацієнтів, які отримували ВТ у схемі лікування: рівень СЗ становив 8,7±0,2 і 9,5±0,3 ммоль/л (р<0,05), ВНТЗ — 16,4±0,4 і 17,6±0,5% (р<0,05) до та після лікування відповідно. У пацієнтів із ХОЗЛ без використання ВТ динамічний приріст показників був менш вираженим: рівень СЗ з 8,6±0,2 до 9,2±0,3 ммоль/л (р<0,05), ВНТЗ — з 16,5±1,8 до 17,5±1,7% (р>0,05). У пацієнтів із ХОЗЛ/ЗЗТЛ та ЗДС вірогідний приріст спостерігали серед осіб, які отримували ВТ: рівень СЗ з 8,6±0,2 до 9,4±0,3 ммоль/л (р<0,05), ВНТЗ — з 16,3±0,4 до 17,4±0,3% (р<0,05). Слід додати, що у групі, де пацієнти не отримували ВТ, теж відзначено тенденцію до підвищення вищенаведених показників: рівень СЗ — з 8,5±0,2 до 8,9±0,2 ммоль/л (р>0,05), ВНТЗ — з 15,5±0,5 до 159±0,6% (р>0,05).
Аналізуючи показники функції зовнішнього дихання, а саме об’єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ1), ΔОФВ1 та співвідношення ОФВ1/форсована життєва ємність легень, встановлено, що у пацієнтів із ХОЗЛ та ЗДС, які не отримували ВТ, показник ОФВ1 вірогідно зріс (з 56,3±3,4 до 66,1±2,9% відповідно; р<0,05), а у пацієнтів, які отримували ВТ, відзначено лише тенденцію до підвищення (з 51,1±3,9 до 59,1±4,03% відповідно; р>0,05), що здивувало. Але показник ΔОФВ1 після лікування у пацієнтів, яким застосовували ВТ, став вірогідно вищим, ніж у осіб без ВТ (8,8±0,8 та 6,5±0,8% відповідно; р<0,05), хоча до лікування цієї різниці не виявлено (6,9±1,2 та 5,6±0,8% відповідно; р>0,05). Подібну картину спостерігали і у пацієнтів із ХОЗЛ/ЗЗТЛ із ЗДС: виявлено вірогідний приріст ОФВ1 у пацієнтів без ВТ у схемі лікування (з 45,9±3,3 до 52,8±3,4% відповідно; р<0,05) і тенденцію до зростання у пацієнтів, які отримували ВТ (з 50,8±5,4 до 56,8±5,4% відповідно; р>0,05). Між підгрупами не виявлено вірогідної різниці за ΔОФВ1, але вона більш виражено зросла у підгрупі, де хворі не отримували ВТ (з 4,9±0,6 до 7,1±0,6% відповідно; р<0,05), порівняно з групою, де отримували (з 5,01±0,9 до 5,3±1,1% відповідно; р>0,05). Вірогідної різниці між пацієнтами з ХОЗЛ та ХОЗЛ/ЗЗТЛ із наявними ЗДС із використанням та без ВТ за індексом Генслара не виявлено.
У пацієнтів із ХОЗЛ/ЗДС, які отримували ВТ, виявлено прямий зв’язок між ОФВ1 та швидкістю осідання еритроцитів (r=0,72; р<0,05) і зворотну кореляцію між ОФВ1 та mMRC (r=–0,57; р<0,05), гемоглобіном (r=–0,64; р<0,05), еритроцитами (r=–0,87; р<0,01). У пацієнтів, які не отримували ВТ, пряму кореляцію спостерігали між ОФВ1 та рівнем СЗ (r=0,39; р<0,05). Також обернений взаємозв’язок виявлено між ОФВ1 та віком хворих (r=–0,55; р<0,01), «пачко-роками» (r=–0,38; р<0,05), клінічними тестами (mMRC (r=–0,64; р<0,01) та САТ (r=–0,42; р<0,05)) і кольоровим показником (r=–0,38; р<0,05).
У пацієнтів, які не отримували ВТ, обернений взаємозв’язок виявлено між ОФВ1 з клінічними тестами (mMRC (r=–0,60; р<0,01) та САТ (r=–0,52; р<0,01)) і психологічними тестами (BDI (r=–0,33; р<0,05) та STAI (r=–0,51; р<0,01)).
Окрім вивчення впливу ВТ на клінічні та лабораторні показники, також вивчали її вплив на психоемоційний стан (табл. 2). Виявлено, що у пацієнтів, як із ХОЗЛ та ЗДС, так і з ХОЗЛ/ЗЗТЛ та ЗДС, психоемоційний стан вірогідно покращився при включенні ВТ у схему лікування. У пацієнтів обох підгруп, які не отримували ВТ, спостерігали лише тенденцію до покращення. Тобто можна стверджувати, що ВТ позитивно впливає на психоемоційний профіль у пацієнтів із ЗДС та сприяє швидшому адаптаційному процесу.
| Показники психоемоційних тестів у пацієнтів із ЗДС, балів | Депресивні тенденції | Ситуаційна тривожність | Особистісна тривожність | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| до лікування | після лікування | до лікування | після лікування | до лікування | після лікування | ||
| Пацієнти з ХОЗЛ (n=33) | Хворі, які отримували ВТ (n=11) | 13,9±1,5 | 10,2±1,3º | 13,9±2,2 | 8,4±1,6º | 34,6±3,5 | 27,4±2,9º |
| Хворі без використання ВТ (n=22) | 13,1±1,4 | 11,6±1,2 | 10,6±1,4 | 9,4±1,3 | 36,1±2,2 | 33,7±2,1 | |
| Пацієнти з ХОЗЛ/ЗЗТЛ (n=38) | Хворіі, які отримували ВТ (n=12) | 19,9±3,1 | 14,4±2,8 | 16,3±1,6 | 11,4±1,6º | 34,4±3,1 | 27,1±2,4º |
| Хворі без використаня ВТ (n=26) | 15,2±1,3 | 14,4±2,8 | 11,6±1,3 | 11,7±1,1* | 37,9±1,7 | 36,04±1,7** | |
Також проаналізовано взаємозв’язок між курінням та ефектом від ВТ у пацієнтів із ХОЗЛ/ЗДС. У хворих, які не палили, виявлено вірогідне підвищення середнього показника еритроцитів (з 3,7±0,1 до 4,1±0,2 · 1012/л відповідно; р<0,05), гематокриту (з 35,8±0,3 до 37,5±0,3% відповідно; р<0,01) та ОФВ1 (з 61,8±4,3 до 71,1±4,5% відповідно; р<0,05), а в пацієнтів, які палили під час ВТ, відзначено лише позитивну тенденцію. Натомість показники СЗ (з 8,8±0,2 до 9,7±0,3 ммоль/л відповідно; р<0,01), клінічних (mМRC з 2,4±0,4 до 1,3±0,4 бала; р<0,05 відповідно та САТ з 19,7±2,5 до 12,9±2,8 бала; р<0,05 відповідно) та психологічних тестів (за BDI з 13,3±1,7 до 9,1±1,5 бала відповідно; р<0,05), ситуаційна (з 15,4±2,4 до 9,3±1,8 бала відповідно; р<0,05) та особистісна тривожності (з 34,1±3,9 до 26,4±2,9 бала відповідно; р<0,05) вірогідно покращились у хворих, які палили, а у пацієнтів без шкідливої звички спостерігали лише тенденцію до покращення стану.
Висновки
1. У пацієнтів із ХОЗЛ/ЗДС та/без ЗЗТЛ, яким у схему лікування включена ВТ, спостерігали виражене зменшення проявів клінічної симптоматики, підвищення біохімічних показників (СЗ та ВНТЗ), натомість ОФВ1 вірогідно підвищився у пацієнтів, які не отримували ВТ.
2. Застосування ВТ у пацієнтів із ХОЗЛ/ЗДС та/без ЗЗТЛ позитивно впливає на психоемоційну сферу та зумовлює швидші адаптаційні процеси та пристосування психоемоційної реакції до дії стресових факторів.
3. Серед пацієнтів із ХОЗЛ/ЗДС з/без ЗЗТЛ, які ніколи не палили, спостерігали вірогідне підвищення показників червоної крові (еритроцитів, гематокриту) та ОФВ1, натомість рівні СЗ клінічних та психологічних тестів вірогідно покращились у хворих, які палили, а у пацієнтів без шкідливої звички спостерігали лише тенденцію до покращення стану.
Список використаної літератури
- de la Mora I.L., Martínez-Oceguera D., Laniado-Laborín R. (2015) Chronic airway obstruction after successful treatment of tuberculosis and its impact on quality of life. Int. J. Tuberc. Lung Dis., 19(7): 808–810.
- Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) (2017) GOLD 2017 Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD (https://goldcopd.org/gold-2017-global-strategy-diagnosis-management-prevention-copd/).
- Kaplan A., Thomas M. (2017) Screening for COPD: the gap between logic and evidence. Eur. Respir. Rev., 26(143): 160113.
- Kotsiou O.S., Zouridis S., Kosmopoulos M., Gourgoulianis K.I. (2018) Impact of the financial crisis on COPD burden: Greece as a case study. Eur. Respir. Rev., 27(147): 170106.
- Meghji J., Simpson H., Squire S.B., Mortimer K. (2016) A Systematic Review of the Prevalence and Pattern of Imaging Defined Post-TB Lung Disease. PLoS One, 11(8): e0161176.
- Plit M.L., Anderson R., Van Rensburg C.E. et al. (1998) Influence of antimicrobial chemotherapy on spirometric parameters and pro-inflammatory indices in severe pulmonary tuberculosis. Eur. Respir. J., 12(2): 351–356.
- Sarkar M., Srinivasa., Madabhavi I., Kumar K. (2017) Tuberculosis associated chronic obstructive pulmonary disease. Clin. Respir. J., 11(3): 285–295.
- van Buul A.R., Kasteleyn M.J., Chavannes N.H., Taube C. (2017) Association between morning symptoms and physical activity in COPD: a systematic review. Eur. Respir. Rev., 26(143): 160033.
- van Kampen S.C., Wanner A., Edwards M. et al. (2018) International research and guidelines on post-tuberculosis chronic lung disorders: a systematic scoping review. BMJ Glob. Health, 3(4): e000745.
- van Zyl Smit R.N., Pai M., Yew W.W. et al. (2010) Global lung health: the colliding epidemics of tuberculosis, tobacco smoking, HIV and COPD. Eur. Respir. J., 35(1): 27–33.
- Weiss G. (2002) Pathogenesis and treatment of anaemia of chronic disease. Blood Rev., 16(2): 87–96.
- WHO (2007) Global surveillance, prevention and control of chronic respiratory diseases: a comprehensive approach (https://www.who.int/gard/publications/GARD%20Book%202007.pdf).
- WHO (2016) Global Tuberculosis Report 2016 (http://apps.who.int/medicinedocs/en/d/Js23098en/).
- WHO (2018) Global tuberculosis report 2018 (https://www.who.int/tb/publications/global_report/en/).
Джерело: https://www.umj.com.ua/
