Актуальність

Незважаючи на те що федеральні програми та фінансування підтримують широкий спектр федеральних ініціатив щодо готовності та реагування на програми охорони здоров’я, фінансування на державному та місцевому рівнях знижується, що, відповідно, робить популяцію вразливою до хімічного чи біологічного тероризму. Хімічні та біологічні агенти (включно з інфекційними спалахами) сильніше впливають на дітей, тож Американська академія педіатрії (The American Academy of Pediatrics — AAP) закликає педіатрів бути готовими до надання допомоги пацієнтам педіатричного профілю до та після хімічного/біологічного тероризму. Деякі медичні контрзаходи щодо певних хімічних/біологічних препаратів недостатньо вивчені або затверджені для застосування на дітях.

AAP надає оновлені рекомендації щодо готовності та реагування на катастрофи, включаючи інформацію про роль лікаря-педіатра під час стихійних лих, педіатричні медичні контрзаходи та психосоціальну підтримку після цих подій. Зазначена заява стосується заходів, яких клініцисти  можуть вжити для захисту дітей та пом’якшення наслідків хімічної/біологічної зброї.

Діти залишаються жертвами хімічного/біологічного тероризму; останні приклади включають хімічні атаки Асада на цивільне населення Сирії 2017–2018 рр. та локальні спалахи вірусу Ебола на території Західної Африки та спалахи вірусу Зіка 2016–2018 рр. Ці спалахи дали можливість перевірити системи реагування, які необхідні при хімічному/біологічному тероризмі. Ця заява є оновленою версією заяви «Хіміко‑біологічний тероризм та його вплив на дітей» за 2006 р.

Постановка проблеми

Лікар-педіатр відіграє важливу роль у наданні допомоги в медичному закладі та підтримці громадян до, під час та після хімічних/біологічних атак. Тож метою цього документа є надання педіатрам такої інформації:

• Вразливість дітей щодо хімічних/біологічних атак.
• Хімічні та біологічні агенти, які відносять до групи ризику.
• Роль педіатра у наданні допомоги в медичному закладі та його співпраця з іншими медичними фахівцями і державними установами в підготовці, виявленні та реагуванні на хімічні та біологічні події.

Вразливість дітей

Дія хімічних/біологічних чинників може відбуватися різними шляхами, включаючи повітряний, водний або харчовий. Порівняно з дорослими особами діти мають вищі ризики впливу та шкоди внаслідок ключових особливостей їх розвитку, анатомії та фізіології.

Відмінності дітей від дорослих:

• Діти вдихають більшу кількість повітря на кілограм маси тіла.
• Діти вдихають повітря із зони дихання, що знаходиться ближче до землі, де концентрація речовин, тяжчих за повітря, вища.
• Діти мають пропорційно більшу площу тіла, що відіграє важливу роль, коли постає питання про агенти, які діють через поверхню шкіри.
• Діти поглинають значно більше рідини (особливо молока, яке може бути забруднене хімікатами, радіоізотопами або біологічними агентами) та їжі на кілограм маси тіла.

Діти відносяться до групи пацієнтів, які мають більшу загрозу розвитку психологічних травм після хімічного/біологічного тероризму. Діти можуть страждати від коротко- та довгострокового впливу на психіку, порушення в емоційній адаптації та розвитку. Стійкі реакції адаптації передбачаються у дітей задовго після хімічного/біологічного тероризму, особливо серед тих, хто врятувався від країн, де відбувалися такі напади, або навіть у дітей без прямого впливу цих подій.

Рекомендації

Для педіатрів:

• Лікар-педіатр повинен знати про системи реагування при відповідних хімічних/біологічних атаках (наприклад про центри боротьби з отрутами та місцеві або державні установи), які надають допомогу в мінімізації фізичних та хімічних травм у дітей.
• Педіатр повинен бути обізнаний щодо принципів підготовки та реагування на подібні надзвичайні ситуації (наприклад випадки хімічних атак або інфекційних захворювань). Навчання підходу в реагуванні на небезпеку повинно відбуватись якомога раніше. Телемедицина і телементорінг є потенційними рішеннями для навчання лікарів-педіатрів.
• Педіатри повинні знати про стратегії дитячої дезактивації та належне використання засобів індивідуального захисту і захисту медичного персоналу. Необхідно знати правила деконтамінації та застосування антидотів у дітей, використання індивідуальних засобів захисту.
• У разі необхідності педіатри повинні брати участь у місцевих навчаннях щодо підготовки, реагування та одужання при хімічному/біологічному тероризмі.
• Педіатри мають працювати з місцевими програмами дошкільної та шкільної системами освіти для розроблення планів швидкої евакуації та лікувальних протоколів (включаючи вакцинацію) при хімічному/біологічному тероризмі.
• Педіатри повинні усвідомлювати їх роль у синдромному спостереженні (Syndromic surveillance) — виявлення показників здоров’я, які передують первинній діагностиці — та виявленні дітей, які мають спектр порушень внаслідок дії хімічних/біологічних атак.
• Фахівці, які спостерігають раптовий сплеск респіраторних захворювань у дітей поза сезоном грипу, повинні бути готові терміново доповісти про ситуацію, що склалася, у відповідні органи охорони здоров’я.
• Педіатру необхідно знати основні бойові хімічні та біологічні засоби тероризму (нервово-паралітичної, шкірнонаривної, подразнюючої дії та біологічні збудники), а також завжди мати під рукою контакти токсикологічних центрів, які можуть зв’язатися з відповідними інстанціями місцевого, регіонального чи федерального рівня.
• Слід звертати увагу на можливі психічні, поведінкові прояви (паніка, депресія тощо), які можуть поширюватися на дітей, які не зазнали впливу безпосередньо, і мати довгострокові наслідки.
• Органам місцевого і федерального рівня слід спільно розробляти принципи сортування і евакуації, протоколи діагностики та лікування. Обов’язково потрібно забезпечити безперешкодний доступ до необхідних антидотів і вакцин.

• Chung S., Baum C.R., Nyquist A. et al. (2020) Chemical-Biological Terrorism and Its Impact on Children. Pediatrics, Jan. 1, e20193749 (https://doi.org/10.1542/peds.2019-3749).
• The American Academy of Pediatrics (2020) American Academy of Pediatrics Says Communities Must Be Ready to Care for Children During Potential Chemical and Biological Attacks. ААР, Jan. 27.

Анна Хиць