Актуальність

Під час пандемії нової коронавірусної інфекції 2019 р. (COVID-19) був зареєстрований значно нижчий показник звернень за медичною допомогою, що потенційно може призвести до затримки вчасної діагностики захворювань та надання відповідної медичної допомоги. Групою німецьких вчених проведено дослідження, яке оцінювало частоту діабетичного кетоацидозу (ДК) у пацієнтів педіатричного профілю, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, протягом перших двох місяців пандемії COVID-19. ДК — гостре життєво загрозливе ускладнення ЦД 1-го типу, яке характеризується розвитком гіперглікемії, кетоацидозу та кетонурії.

Методи

У дослідженні використано дані німецького реєстру щодо захворюваності на ЦД (German Diabetes Prospective Follow-up Registry — DPV) дітей та підлітків, хворих на ЦД 1-го типу. До цього реєстру надходить інформація з 217 медичних центрів про дітей і підлітків з діагнозом ЦД 1-го типу. Період аналізу — із 13 березня по 13 травня 2020 р., коли більшість дитячих садків та шкіл були закриті з метою зменшення розповсюдження коронавірусу. DPV охоплює загальнодержавний реєстр понад 90% педіатричних пацієнтів із ЦД 1-го типу.

ДК визначали як рівень рН <7,3 та/або рівень бікарбонату в сироватці крові <15 ммоль/л, а тяжкий ДК визначали як рівень рН <7,1 та/або рівень бікарбонату в сироватці крові <5 ммоль/л. Частоту ДК, яка спостерігалася при пандемії COVID-19, порівнювали з тими самими періодами у 2018 та 2019 р., використовуючи логістичну регресію, коригуючи відповідно до віку, статі та національності пацієнтів (визначали як народження принаймні одного з батьків поза межами Німеччини).

Результати

Проаналізовано історії хвороби 532 дітей і підлітків із вперше діагностованим ЦД 1-го типу. Середній вік пацієнтів становив 9,9 року, 61,5% з них були чоловічої статі.

У результаті виконаного дослідження виявлено, що в період COVID-19 ДК був діагностований у 238 пацієнтів (44,7%) з когорти осіб, які увійшли у дослідження, а тяжкий ДК — у 103 (19,4%) пацієнтів. Зазначимо, що у 2018 і в 2019 р. ДК у дітей і підлітків діагностовано лише у 24,1 і 24,5% пацієнтів відповідно, а рівень тяжкого ДК становив 12,3% пацієнтів у 2018 р. і 13,9% — у 2019 р.

У дослідженні виявлено, що у дітей віком <6 років найвищий ризик розвитку як ДК (51,9% — у 2020 р., 18,4% — у 2019 р., 24,2% — у 2018 р.), так і тяжкого ДК (24,4% — у 2020 р., 12,2% — у 2019 р., 11,7% — у 2018 р.).

Висновок

Результати дослідження свідчать про підвищення частоти розвитку ДК і тяжкого ДК при ЦД 1-го типу у дітей та підлітків під час пандемії COVID-19 у Німеччині. Основні причини цього можуть бути мультифакторними і включати зменшення обсягу надання медичних послуг, страх пацієнтів звертатися за медичною допомогою до медичних закладів під час пандемії, недостатню розвиненість інфраструктури дистанційного консультування тощо.

Зазначене дослідження проливає світло на небезпечну тенденцію. Як відомо, в період епідемії Еболи в Африці більше людей померли у зв’язку з ненаданням звичайної медичної допомоги, ніж від самої смертельної інфекції. Безумовно, необхідні подальші детальніші дослідження можливих причин зростання небезпечних для життя ускладнень різних захворювань у період пандемії COVID-19 з метою вироблення стратегічних підходів надання медичної допомоги в подібні моменти історії.

• Kamrath C., Mönkemöller K., Biester T. et al. (2020) Adolescents With Newly Diagnosed Type 1 Diabetes During the COVID-19 Pandemic in Germany. JAMA, Jul. 20. doi:10.1001/jama.2020.13445.

Анна Хиць