Упродовж останніх 20 років захворюваність на диференційований рак щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема на папілярний рак (ПР), стрімко збільшилася. Вважається, що цьому сприяє низка факторів ризику: рівень споживання йоду (низький для розвитку ПР), стать хворого (жінки хворіють частіше), опромінення ділянок шиї, наявність спадкових захворювань в анамнезі. Відомо, що гіперінсулінемія як наслідок інсулінорезистентності, спричиненої ожирінням, є фактором ризику малігнізації. Дослідження, проведене групою вчених на чолі із Сяоянем Го (Xiaoyan Guo) з геріатричного відділення Далянського університету (Китай) ставило за мету встановити зв’язок метаболічного синдрому із ризиком розвитку раку ЩЗ.
Роботи Rezzonico та співавторів продемонстрували збільшення проліферативних процесів у ЩЗ на тлі гіперінсулінемії. Це, у свою чергу, призводить до утворення вузлів. У ході нещодавнього дослідження, проведеного Bae та співавторами, доведений зв’язок між гіперінсулінемією та ризиком виникнення ПР, якому притаманна мультифокальність.
Незалежне дослідження Го та його колег із залученням 258 стаціонарних хворих також довело такий зв’язок. Усіх добровольців розподілили на дві групи. До інтервенційної групи входили особи з встановленим діагнозом ПР, Друга група — контрольна. Лабораторні характеристики обох груп представлені нижче (таблиця). Слід зазначити, що з усіх лабораторних показників найбільше клінічне значення мали 5 із них:
Таблиця. Метаболічні характеристики інтервенційної та контрольної груп
| Лабораторні показники | Контрольна група | Інтервенційна група | p-значення |
| Інсулін натще (од/мл) | 7,82±5,88 | 10,00±8,14 | 0,019 |
| HOMA-IR | 1,94±1,81 | 2,46±2,09 | 0,042 |
| TPOAb (од/мл) | 28,0 (9,29–489,64) | 31,3 (10,05–1301,00) | 0,015 |
| ТТГ (од/мл) | 1,40 (0,78–2,09) | 1,82 (1,17–2,67) | 0,005 |
| Сечова кислота у сироватці крові (нмоль/л) | 287,42±76,89 | 307,78±83,94 | 0,049 |
Як бачимо, зазначені лабораторні показники в інтервенційній групі значно підвищені порівняно із контрольною групою.
Дослідники проводили логістичний регресійний аналіз метаболічних характеристик між двома групами. Упродовж логістичної регресії з’ясувалося, що рівень інсуліну натще, HOMA-IR та TPOAb корелювали із розвитком ПР.
Таким чином, гіперінсулінемія та інсулінорезистентність тісно пов’язані. HOMA-IR пов’язаний зі смертністю від раку. Попередні дані літератури продемонстрували, що у пацієнтів з інсулінорезистентністю ЩЗ збільшувалася у розмірі внаслідок утворення численних вузлів. Тиреоїдит Хашимото, для якого характерне підвищення рівнів антитіл до тиреоглобуліну (АТ-ТГ) та TPOAb, може слугувати одним із чинників виникнення раку ЩЗ (TGAb є предиктором розвитку пухлини). Концентрація ТТГ у сироватці крові може відігравати роль предиктора малігнізації вузлів ЩЗ, визначеної шляхом тонкоголкової аспірації. Tam та співавторами продемонстровано зв’язок між рівнем ТТГ у сироватці крові та розвитком агресивних форм ПР. Усі ці висновки свідчать про ключову роль ТТГ в ініціації розвитку пухлин ЩЗ.
- Guo X., Chen X., Zhang C. et al. (2019) Hyperinsulinemia and thyroid peroxidase antibody in Chinese patients with papillary thyroid cancer (https://www.jstage.jst.go.jp/article/endocrj/66/8/66_EJ18-0358/_html/-char/en).
Катерина Приходько-Дибська
Джерело: https://www.umj.com.ua/
