Актуальність

Синдром обструктивного апное уві сні є клінічним порушенням, для якого характерні часті зупинки дихання під час сну, які зазвичай супроводжуються гучним хропінням. Ці паузи перекривають надходження кисню в організм на кілька секунд і зупиняють видалення вуглекислого газу. У результаті цього головний мозок викликає коротке пробудження, відкриває дихальні шляхи і відновлює процес дихання. Протягом ночі це може відбуватися багато разів і робить неможливим нормальний сон. Протягом дня людина може відчувати надмірну сонливість, утруднення з концентрацією уваги або головний біль. Вночі найбільш поширеним проявом є хропіння.

Сам по собі синдром обструктивного апное уві сні не є станом, що загрожує життю, проте він може викликати такі серйозні проблеми, як серцево-судинні і цереброваскулярні захворювання. За деякими статистичними даними, у близько 2% дітей відмічають синдром обструктивного апное. Найбільш частою причиною синдрому у дітей є гіпертрофія глоткової (аденоїди) і піднебінних мигдалин. Серед інших причин виділяють викривлення носової перегородки, гіпертрофію нижніх носових раковин, вроджену атрезію хоан, поліпи порожнини носа, гіпотонію м’якого піднебіння, гіпертрофію піднебінного язичка, вроджені та набуті деформації щелепно-лицьової ділянки, гіпертрофію надгортанника, гіпертрофію язикової мигдалини та новоутворення гортаноглотки.

Аденектомія (АЕ) є однією з найпоширеніших хірургічних процедур при лікуванні дітей з синдромом обструктивного апное сну. Незважаючи на це, до сьогодні не проведено жодного рандомізованого клінічного дослідження, яке підтверджувало користь від проведення оперативного лікування.

Дизайн дослідження

У рандомізоване дослідження включили 60 дітей віком 2–4 років, що спостерігалися з синдромом обструктивного апное сну в Каролінському Госпіталі в Стокгольмі з грудня 2014 по грудень 2017 р. Індекс апное/гіпопное становив від 2 до 10.

29 пацієнтів були рандомізовані в групу аденектомії, 31 пацієнт був госпіталізований в групу вичікувальної тактики.

Первинною кінцевою точкою в дослідженні була обрана різниця між групами за індексом апное/гіпопное. В якості вторинних кінцевих точок розглядали інші параметри полісомнографічного дослідження і суму балів за опитувальником Obstructive Sleep Apnea-18 (OSA-18) через 6 міс.

Результати

З 60 дітей 57% були хлопчиками, середній вік дітей становив 38 міс. В обох групах виявлено зниження індексу апное/гіпопное (2,9 проти 1,9 бала або події в годину сну). Різниця між групами була незначною (–1,0; 95% довірчий інтервал (ДІ) –2,4–0,5) на користь аденектомії. Привертало увагу те, що у дітей відмічали поліпшення самопочуття після аденектомії за даними опитувальника OSA-18 (наприклад загальний бал –18: –17; 95% ДІ від –24 до –10 після хірургічного втручання). Якість життя була краще після аденектомії серед дітей з синдромом обструктивного апное сну помірної тяжкості.

Висновок

Таким чином, у дітей віком 2–4 років із синдромом обструктивного апное сну аденектомія трохи перевищує вичікувальну тактику щодо поліпшення індексу апное/гіпопное. При цьому якість життя вища після проведення аденектомії у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну помірної тяжкості.

• Fehrm J., Nerfeldt P., Browaldh N. et al. (2020) Effectiveness of Adenotonsillectomy vs Watchful Waiting in Young Children With Mild to Moderate Obstructive Sleep Apnea A Randomized Clinical Trial. JAMA Otolaryngol Head Neck Surg. Published online May 28 (doi:10.1001/jamaoto.2020.0869).

Анна Хиць

Джерело: https://www.umj.com.ua/