Актуальність

Деменція — гетерогенний стан, спричинений цереброваскулярною патологією, найчастіше — інсультом та/або хронічним запаленням. Згідно з результатами епідеміологічних досліджень, поширеність деменції серед людей похилого віку становить 5–15%. Частково патогенез судинної деменції (СД) пов’язують із порушенням реологічних якостей крові, зміною церебральної гемодинаміки та внаслідок цього — зменшенням кровопостачання головного мозку та виникненням когнітивних погіршень. Численні дослідження показали переконливі результати важливості контролю артеріального тиску та дисліпідемії для запобігання цереброваскулярній патології та таким чином — деменції. Однак, як і раніше, методи профілактики СД залишаються недослідженими, а відсутність фармакологічного лікування та профілактики деменції поряд зі збільшенням тривалості життя спричиняє значні соціально-економічні наслідки у всьому світі. Широке застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) як антиагрегатного та протизапального засобу викликало заінтересованість оглядачів щодо можливих ефектів для профілактики СД.

Методи

До огляду залучено дані 23 187 пацієнтів, отримані у лікарнях до січня 2020 р.

Результати

Дослідження тривалістю 4,7 року, до якого було залучено 19 114 пацієнтів віком ≤70 років зі встановленою деменцією, серцево-судинними порушеннями та інвалідністю не продемонструвало суттєвої різниці когнітивних функцій та повсякденної активності у групі, яка застосовувала АСК в низьких дозах порівняно із контрольною групою (коефіцієнт ризику (RR) 0,98, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,83–1,15, високий рівень достовірності). Навпаки, отримані результати свідчать про підвищений ризик виникнення кровотечі та смертності у пацієнтів групи АСК (RR 1,37, 95% ДІ 1,17–1,6 та RR 1,14, 95% ДІ 1,01–1,28, дані високої достовірності).

Інші три дослідження, в яких вивчали вплив на когнітивні функції нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), за винятком АСК, були вимушено зупинені внаслідок виникнення небажаної побічної дії переважно з боку шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із застосуванням НПЗП.

Оглядачі зазначили дослідження, до якого було залучено 2528 учасників віком ≤70 років із випадками СД в родинному анамнезі та вивчали застосування інгібіторів циклооксигенази (ЦОГ)‐2 та неселективних НПЗП уподовж двох років. Отримані результати не виявили різниці між інтервенційною та контрольною групою (RR 1,91, 95% ДІ 0,89–4,1, помірна достовірність). Додатково у цьому ж дослідженні отримали результати помірної достовірності щодо відсутності різниці між частотою виникнення інфаркту міокарда, інсульту та смертністю в основній та контрольній групі (RR 1,21, 95%ДІ 0,61–2,4, RR 1,82, 95% ДІ 0,76–4,37, RR 1,37, 95% ДІ 0,78–2,43 відповідно).

В огляді зазначене дослідження, в якому оцінювали тривале застосування інгібіторів ЦОГ-2 з метою профілактики СД у 88 осіб віком 40–81 років з помірним віковим зниженням мимовільної пам’яті та збереженням довільної функції запам’ятовування. Отримані результати не виявили суттєвої різниці когнітивної функції між основною групою та контрольною, а ризик виникнення небажаних явищ був вищим у основній групі (RR 2,66, 95% ДІ 1,05–6,75).

На думку оглядачів, жодне з досліджень не надало достовірних результатів щодо покращення когнітивних функцій та підвищення якості повсякденного життя у разі застосування НПЗП. Навпаки, отримані дані помірного ступеня доказовості щодо підвищення виникнення серцево-судинних ускладнень та ризику смерті серед пацієнтів інтервенційних груп.

Висновки

Таким чином, на перший план вийшла проблема безпеки застосування препаратів групи НПЗП під час проведення подальших досліджень.

• Jordan F., Quinn TJ., McGuinnesse B. et al. (2020) Aspirin and other non‐steroidal anti‐inflammatory drugs for the prevention of dementia
  Cochrane Systematic Review — Intervention Version published. Apr. 30
  (https://doi.org/10.1002/14651858.CD011459.pub2).
• https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011459.pub2/full/fr

Юлія Жарікова