Тяжкий гострий респіраторний синдром, викликаний коронавірусом SARS-CoV-2 2 (ГРВІ-CoV-2), передається переважно людині під час чхання, розмови або кашлю шляхом розповсюдження крапель аерозолю, що містять забруднений вірусами носоглотковий секрет [2, 3]. Одним із механізмів знезараження вірусних агентів є застосування різних фізичних та хімічних агентів. Одним з таких є добре всім відомий хімічний елемент — Йод. Його розчин має давню історію застосування в медичній практиці, здебільшого в хірургічній практиці [4]. Застосування розчину повідон йоду (ПЙ) у концентраціях до 0,5% in vitro довело високу його знезаражувальну здатність для вірусів, зокрема групи SARS-CoV-2. Їх знезараження відбувалося через 15 с після контакту із розчином ЙП [5]. Така висока антисептична спроможність стала приводом для дослідження ефективності застосування ПЙ як антисептичного засобу для оброблення ротоглотки, аби зменшити вірусне навантаження пацієнтів із симптомами тяжкої коронавірусної інфекції (COVID-19). Результати цього рандомізованого дослідження опубліковано у журналі «JAMA Otolaryngol Head Neck Surg» (Отоларингологія JAMA — хірургія голови та шиї) у лютому 2021 р.

Матеріал та методи дослідження

В обстеження було залучено дорослих амбулаторних пацієнтів віком ≥18 років, які мали високопозитивні ПЛР-тести (≤20) на SARS-CoV-2 у мазках із носоглотки, отриманих протягом 48 год. У дослідження не залучали хворих із патологією щитоподібної залози в анамнезі. Усім хворим проводили базове тестування, перш ніж включати в дослідження. Було визначено дві групи у співвідношенні 1:1  — група контролю — 12 осіб (без обробки ПЙ) та група застосування ПЙ — 12 осіб. Втручання полягало в 4 разових  послідовних ополіскуваннях  рота та горла із застосуванням 25 мл 1% водного розчину ПЙ (Mylan, Merignac, Франція) з подальшим впорскуванням в носові ходи/інтраназально по 2,5 мл 1% назального розчину ПЙ  (MAD Nasal, Teleflex, Morrisville, North Carolina). На завершення процедура передбачала нанесення на слизову оболонку носа 10% ПЙ— мазь з подальшим масажем ніздрів для кращого розподілення мазі. Обстеження проводили у 1-шу добу, двічі з інтервалом 2 дні, та на завершення — на 7-му добу. Визначали кількісно ступінь вірусного контамінату та безпеку застосування ПЙ. Матеріал для аналізу забирала не пізніше 3 год від закінчення процедури одна і та сама медична сестра. Титр вірусної контамінації визначали  методом граничного розведення на клітинах тварин. Статистичну обробку даних проводили за методом Спірмена — Кабера з обмеженням виявлення 50% титру вірусних тіл 10^2,5 серед інфікованих культур клітин у мл. Часові зміни вірусного навантаження порівнювали між досліджуваними групами, використовуючи лінійну змішану модель для повторних вимірювань.

Автори зазначають, що на кінець дослідження жоден із пацієнтів обох груп не потребував госпіталізації. Однак пацієнти групи втручання були молодшими  за віком, ніж у групі контролю (33 (23–46) та 57 (45–68) відповідно років). Усі пацієнти, крім одного, мали  негативний вірусний титр до 3-го дня застосування ПЙ, що практично позбавляло можливості його передачі здоровим.  Однак це не впливало на кількісний показник РНК з часом. Середня відносна різниця у титрах вірусів між вихідним рівнем та першим днем становила 75% (95% довірчий інтервал (ДІ) 43–95) у групі втручання та 32% (95% ДІ 10–65) — у контрольній групі. Підвищення тиреотропного гормону спостерігалось у всіх пацієнтів після призначення ПЙ на 5-й день від початку терапії з поверннням до початкового рівня на 7–12-й  день.

На завершення автори дослідження наголошують, що:

вірусна деконтамінація носоглотки може зменшити носійство SARS-CoV-2 серед інфікованих дорослих хворих із легким та середнім ступенем тяжкості перебігу  COVID-19. Дисфункція щитоподібної залози можлива у 42% пацієнтів після застосування ПЙ у легкій формі з поверненням до початкового рівня після припинення лікування.

Список використаної літератури

1. Guenezan. J., Garcia M., Strasters D. et al. (2021) Povidone Iodine Mouthwash, Gargle, and Nasal Spray to Reduce Nasopharyngeal Viral Load in Patients With COVID-19. A Randomized Clinical Trial. JAMA Otolaryngol. Head Neck Surg. Published online.4. doi:10.1001/jamaoto.2020.5490.
2. Широбоков В.П. (https://www.umj.com.ua/article/175048/koronavirus-ta-inshi-emerdzhentni-infektsiyi).
3. Wiersinga  W.J., Rhodes  A., Cheng  A.C. et al. (2020) Pathophysiology, transmission, diagnosis, and treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19): A Review. JAMA. 324(8): 782–793. doi:10.1001/jama.2020.12839.
4. Dumville J.C., McFarlane E., Edwards P. et al. (2015) Preoperative skin antiseptics for preventing surgical wound infections after clean surgery. Cochrane Database Syst. Rev., 4: CD003949. doi: 10.1002/14651858.CD003949.pub4.
5. Frank S., Brown S.M., Capriotti J.A. et al. (2020) In vitro efficacy of a povidone-iodine nasal antiseptic for rapid inactivation of SARS-CoV-2. JAMA Otolaryngol. Head Neck Surg., 146(11): 1–5. doi:10.1001/jamaoto.2020.3053.

Олександр Осадчий,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua