Відомо, що пацієнти з внутрішньомозковим крововиливом є групою ризику щодо розвитку гострого ураження нирок (acute kidney injury — AKI) на етапі госпіталізації. Цей стан у подальшому є передумовою гострої ниркової недостатності (ГНН) і навіть летального кінця внаслідок цих причин. Науковцями Медичної школи Університету Міссурі (University of Missouri School of Medicine), США, в нещодавньому дослідженні виокремлено групу осіб з геморагічним інсультом, які можуть мати найвищий ризик розвитку ураження нирок. На думку авторів, це дозволить клініцистам запобігти розвитку небажаних негативних для цих пацієнтів наслідків. Крім того, оцінено співвідношення ефективності та безпеки призначення з гіпотензивною метою такого широко застосованого препарату групи похідних дигідропіринів, як нікардипін, з огляду на розвиток гострого ураження нирок. Стаття за матеріалами дослідження опублікована у виданні «Stroke» 25 серпня 2020 р.

Прогресивне зниження артеріального тиску в прогнозі розвитку ГНН

Відповідно до настанов Американської асоціації серця/Американської асоціації інсульту (American Heart Association/American Stroke Association, 2015), швидке зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ) до 140 мм рт. ст. є безпечним (клас І, рівень доказовості А) та ефективним заходом у покращенні прогнозу функціонального стану пацієнта (клас ІІа, рівень доказовості В) серед осіб із внутрішньомозковим крововиливом та САТ у діапазоні 150–220 мм рт. ст., які не мають протипоказань до зниження артеріального тиску. Також відомо, що у пацієнтів із геморагічним інсультом ризик розвитку ГНН у найближчій перспективі становить близько 13%.

У представленій роботі вчені зосередили увагу на комплексній оцінці соматичного стану пацієнтів із внутрішньомозковими крововиливами, а не лише на змінах, які спостерігаються в межах нервових структур. Групою науковців під керівництвом професора Аднана І. Куреші (Adnan I. Qureshi)  проаналізовано дані багатоцентрового дослідження «ATACH» (Antihypertensive Treatment of Cerebral Hemorrhage). У клінічному спостереженні взяли участь 1000 пацієнтів із внутрішньомозковим крововиливом та початковим САТ >180 мм рт. ст. Серед них були особи, САТ яких було прогресивно знижено до рівня 110–139 мм рт. ст., а також ті, артеріальний тиск яких знижувався поступово в діапазоні 140–179 мм рт. ст. протягом 4,5 год від моменту появи клінічних симптомів.

З метою оцінки функціональної активності ниркової системи проведено біохімічне дослідження рівня креатиніну у крові кожного з пацієнтів протягом 3 днів з моменту госпіталізації. За результатами дослідження встановлено розвиток ГНН у 15% осіб. При цьому призначення нікардипіну у вищих дозах було пов’язано зі зростанням ризику зазначеного несприятливого стану. Водночас вищий вихідний рівень креатиніну крові також асоціювався з підвищеним ризиком розвитку гострого ураження нирок. Загалом у пацієнтів із ГНН імовірність летального кінця протягом наступних 3 міс з моменту встановлення діагнозу була майже у 3 рази вищою.

Висновки та їх практична реалізація

Обговорюючи результати дослідження, вчені зазначили, що навіть первинний лабораторний скринінг біохімічних даних пацієнтів має прогностичне значення стосовно ризику подальшого гострого ураження нирок. Висновки роботи можуть мати дійсне практичне значення для визначення осіб групи ризику стосовно розвитку ГНН на тлі геморагічного інсульту. За сподіваннями авторів дослідження, наступним практичним кроком у цьому напрямі має стати використання показників креатиніну крові та інших біомаркерів для скринінгу пацієнтів із високим ризиком, а в подальшому — розроблення програми менеджменту безпеки інфузійної терапії та запобігання призначенню лікарських засобів, застосування яких підвищує вірогідність або погіршує перебіг явищ, пов’язаних із прямим ураженням нирок.

• Hemphill J.C., Greenberg S.M., Anderson C.S. et al. (2015) Guidelines for the management of spontaneous intracerebral hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 46: 2032–2060. doi:10.1161/STR.0000000000000069.
• QureshiI., Huang W., Lobanova I. et al. (2020) Systolic blood pressure reduction and acute kidney injury in intracerebral hemorrhage. Stroke, 51(10): 3030–3038. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.030272.
• Zorrilla-Vaca A., Ziai W., Connolly E.S. et al. (2018) Acute kidney injury following acute ischemic stroke and intracerebral hemorrhage: a meta-analysis of prevalence rate and mortality risk. Cerebrovasc. Dis., 45: 1–9. doi: 10.1159/000479338.

Наталія Савельєва-Кулик