Антитіла, націлені на стовбурові клітини крові, можуть омолоджувати імунні реакції у мишей, - кажуть науковці. В експерименті у старих мишей розвинулася більш молода імунна система після того, як вчені зменшили кількість аберантних стовбурових клітин у літніх тварин. Методика посилила реакцію старих гризунів на вірусну інфекцію та зменшила ознаки запалення.
Підхід, опублікований 27 березня, лікує літніх мишей антитілами, щоб зменшити популяцію стовбурових клітин, які дають початок безлічі інших типів клітин, включаючи ті, які сприяють запаленню. Надмірне запалення може спричинити хаос в організмі, і ці прозапальні стовбурові клітини стають домінуючими з віком у мишей і у людей.
Пройдуть роки, перш ніж цей підхід можна буде випробувати на людях, але багато аспектів біології стовбурових клітин, що лежать в основі виробництва імунних клітин, схожі між мишами і людьми.
«Це дійсно важливий перший крок. Я радий побачити, як вони візьмуться за цю роботу далі»
Протягом десятиліть дослідники з групи Ірва Вайсмана зі Стенфордського університету в Каліфорнії ретельно відстежували долю стовбурових клітин крові. Вони поповнюють запаси в організмі червоних кров'яних тілець (які переносять кисень від легенів до всіх частин тіла) і білих кров'яних тілець (які є ключовими компонентами імунної системи).
У 2005 році Вайсман і його колеги виявили, що популяції стовбурових клітин крові змінюються в міру старіння мишей. У молодих мишей існує баланс між двома типами стовбурових клітин крові, кожен з яких харчується різними групами імунної системи. «Адаптивна» частина імунної системи виробляє антитіла і Т-клітини, націлені на конкретні патогени, формуючи специфічний імунінтет; «Вроджена» частина викликає реакцію широку, багатокомпонентну неспецифічну реакцію, наприклад, запалення, на інфекцію, що вражає практично весь організм.
Однак у літніх мишей цей баланс зміщується в бік прозапальних вроджених імунних клітин. Подібні зміни були зареєстровані в стовбурових клітинах крові літніх людей, і дослідники припускають, що це може призвести до зниження здатності виробляти нові антитіла та Т-клітинні відповіді. Це може пояснити, чому люди похилого віку більш схильні до серйозних інфекцій, спричинених такими патогенами, як віруси грипу та SARS-CoV-2, і чому вони мають слабшу реакцію на вакцинацію, ніж молоді люди.
Якщо це дійсно так, то відновлення балансу популяцій стовбурових клітин крові також могло б омолодити імунну систему. Команда перевірила це, генеруючи антитіла, які зв'язуються зі стовбуровими клітинами крові, які переважно генерують вроджені імунні клітини. Потім вони вводили ці антитіла старим мишам, сподіваючись, що імунна система знищить стовбурові клітини, пов'язані антитілами.
Лікування антитілами омолоджувало імунну систему оброблених мишей. Вони мали сильнішу реакцію на вакцинацію і краще протистояли вірусній інфекції, ніж старі миші, які не отримували лікування. У мишей, які отримували лікування, також вироблявся нижчий рівень білків, пов'язаних із запаленням, ніж у старих, необроблених мишей.
«Це важлива демонстрація того, що різні популяції стовбурових клітин крові впливають на те, як старіє імунна система. »
«Але також можливо, що лікування антитілами вплинуло не тільки на домінуючу популяцію стовбурових клітин крові. Лікування також може вплинути на середовище, в якому живуть стовбурові клітини крові. Або це може очистити організм від інших старих клітин або викликати імунні реакції, які впливають на те, як миші реагують на вакцини та віруси, каже вона. »
Вайсман каже, що його команда працює над аналогічним підходом до відновлення балансу старих стовбурових клітин крові людини. Але навіть за умови достатнього фінансування і відсутності несподіваних невдач, пройде не менше трьох-п'яти років, перш ніж вони зможуть почати тестувати його на людях, каже він.
Тим часом його команда продовжить вивчати мишей, щоб дізнатися більше про інші ефекти терапії антитілами, наприклад, чи впливає вона на рівень раку або запальних захворювань.
«Стара і молода кровотворна система має велике значення. Справа не тільки в кістковому мозку. Це різниця у всьому тілі.»
За матеріалами: NATURE.COM
